Значення байок Крилова

Але справедливості можна сказати, що для справжньої слави свого таланту і для історії російської літератури знаменитий російський байкар Іван Андрійович Крилов народився тільки тоді, коли йому минуло сорок років. В цей час він усвідомив своє призначення, присвятивши свою творчість байці,
У 1808 році вийшло перше видання його “Байок”, Книга була розкуплена нарозхват і принесла Крилову величезний успіх. Його багато друкували. В цей час він був милостиво прийнятий при царському дворі.
Хоча Крилов часто використовував сюжети Езопа. Лафонтена, Марціана, його твори абсолютно самостійні. Байок на запозичені сюжети тільки 30, решта належить власне йому і вимислу, і за оповіданням.

Іноземці, так само як і росіяни, шанували талант Крилова. Байки його, особливо ті, в яких більше національної принади, були переведені на різні європейські мови. Особливо знаменні були почесті, надані байкаря в 1831 році. Імператор Микола в числі своїх подарунків на Новий рік прислав сина (згодом імператорові Олександру I) бюст Крилова.
“літературні ідеї, фрази, образи стають приказками і прислів’ями. Байка – це невеликий алегоричний оповідання, частіше віршований, що має на меті мораль.
Крилов наслідує традицію ототожнення людей з тваринами у своїх попередників. Але майстерність Крилова-байкаря, звичайно, полягає не в наслідуванні цієї традиції.
Як классицист, Крилов вважав, що викорінювати пороки людства слід сміхом, тому в байках висміюються жадібність, невігластво, дурість.
Байки Крилова”мають не тільки побутовий характер, у нього є байки на історичні теми (“Вовк на псарні”, “Щука і кіт”) і соціальні байки (“Виховання Лева”).
Людина невіддільний від свого соціального стану, і через образи тварин можна побачити представників різних соціальних рівнів. Царі, вельможі, чиновники, “маленькі люди” також знайшли своє метафоричне відображення в образах тварин у Крилова. Наприклад, у байці “Лев” та “Барс”, де лев ‘ і барс – вищі верстви суспільства, лисиця і кіт – чиновництво. Сюди ж можна віднести байку “Вовк і ягня”. “У сильного завжди безсилий винен” – говорить мораль. Образ ягняти використаний не тільки як алегорія слабкості і беззахисності, але цей образ постає і як метафора певного соціального рівня, можливо, дрібних чиновників. Іноді Крилов іронізує не тільки над соціальними пороками, але і над самою опорою соціальної драбини – державними інститутами. Для цього використовуються образи тварин. Прикладом може служити байка “Квартет”, де пародіюється Державний рада, створена в 1801 році, і його чотири департаменту:

Квартет. Ударили в смички, деруть, а толку немає.
Дійсно, що ж чекає такий квартет-рада у майбутньому, якщо на чолі його поставлені такі різні тварини.
Цю ж тему продовжує Крилов у байці “Лебідь, Рак і Щука”. За обсягом – це зовсім невеликий твір, але це не применшує його достоїнств. Мораль, дана автором на початку твору, допомагає читачам налаштуватися на потрібний лад, відразу і безпомилково зрозуміти думки… автора, висловлені езоповою мовою. Сучасники Крилова прекрасно розуміли алегорії поета:

Поклажа б для них здавалася і легка.
Так Лебідь рветься в хмари.
Рак задкує назад, а Щука тягне в воду.
Отже, широко використовувані Криловим образи різних тварин з різними характерами вказують також і на реалістичну основу байки. Для окреслення російського національного характеру Крилов використовує прийом індивідуалізації мовлення персонажа. Байкар вкладає в уста тварин розмовну мову різних станів того часу. У криловських байках чується яскрава жива народна мова. Саме завдяки байок Крилова вона стала одним з необхідних джерел російської літературної мови.
Розповідь про дії персонажів ведеться в певній манері, ясно помітний тон оповідача з притаманними йому формами та зворотами мови. Постараємося його собі уявити. “Лебідь, Рак та Щука”, взявшись за справу, “з шкіри лізуть геть”. “Механік пущі рветься”, щоб відкрити скриньку. Жаба, захотіла порівнятися з Волом, спочатку стала “стовбурчитися, пихкати”, а потім “з натуги луснула і – околела”. Бідняк, побачивши Смерть, “завмер”. Моська з’являється “відкол ні візьмися”. “Свиня на панський двір колись затесалася”. Інша свиня, виспавшись під дубом, “розліпля очі”.
Зустрічаються у байках такі звороти: “зима котить в очі”, “з ним була шахрайка така”. Оповідач як би знаходиться серед своїх персонажів, говорить про них як про знайомих, дає їм прізвиська: стрибуха Бабка, пустуха Мавпа, Кухар-грамотій, Механік-мудрець. Жабу, захотевшую порівнятися з Волом, він називає “моя затейница”, музикантів, горланящих дурниця,- “молодцями”. Іноді в самих зверненнях виражено ставлення оповідача: “мій бідний соловей”, “бідний Фока мій”, “мій хитрун” (“Вовк на псарні”). Але таке наближення до персонажів не заважає давати їм справедливу оцінку: “Боронь Боже нас від таких собі суддів”.
Юно про свої справи кричить всім без угаву.
У тому, мабуть, мало толку.

Хто винен з них, хто правий, – судити не нам,
Та тільки віз і нині там.

Крилов широко використовує у своїх байках прислів’я і приказки: “Заспівали молодці, хто в ліс, хто по дрова” (“Музиканти”).
Те, що в мові байок Крилова розчинилися народні вирази, становить одну його особливість. І навпаки, багато вирази стали сприйматися як прислів’я: “А Васька слухає та їсть”, “А скринька просто відкривався”. “Слона-то я і не помітив”.
Деякі вирази стали популярними в частково зміненому вигляді: “Зозуля хвалить Півня за те. що хвалить він Зозулю”.
Це дозволяє сказати, що великий байкар вирішив завдання поєднання народних елементів зі структурою поетичної мови, внісши внесок у формування російської літературної мови.
Байки І. А. Крилова – досконалі по силі виразу, за красою форми, майстерності і жвавості розповіді, тонкого гумору і чисто народної мови.
Знаменитий байкар безжально картав сміхом всякі недоліки людського роду, всяке зло, різноманітні види дурості і вульгарності, приписуючи ці недоліки тваринам, і робив це з блиском.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: