Запозичені слова – чому б і ні! Вони роблять нашу лексику багатше, різноманітніше, просто вони не повинні витісняти всім відомі. Ці слова не тільки називають нові предмети, а й привносять в мову достоїнства інших мов, і перш за все, стислість і виразність. Єдина умова – запозичення повинні органічно вписуватися в мовне середовище, не пригнічувати споконвічну мова своєю кількістю та не призводити до взаємного нерозуміння при спілкуванні.
Ось наприклад. Ви хочете змінити своє життя? Тоді станьте креативною людиною, зазначивши це у своєму резюме. І звичайно, змінити свою зовнішність – зробіть креативну стрижку (асиметричну, екстравагантно сміливу і вражаючу уяву). І не забувайте про дрес-коді – на роботі, та і взагалі в різних ситуаціях. Модний тренд 2014 року – монохромні рішення: все-біле або все чорне. Тепер вам прямий шлях у хедлайнери. Ви не знаєте, що це таке? Це просто розкручені бренди – та ні, не торгові марки, це я в переносному сенсі.
Чи не Законодавча заборона на запозичення у французькій мові (це офіційно називається по-іншому, але суть саме в цьому) призвело до того, що в цій мові розплодилося жахливе кількість словосполучень і описових зворотів там, де в інших мовах використовуються запозичення. Останній відомий випадок – заборона на слово Email. Замість нього слід використовувати словосполучення Courrier ?lectronique. Франкомовні канадці запропонували свій варіант – Courriel. Але в приватному порядку народишко щосили віддається вкушання заборонених плодів, вживаючи на кожному кроці незаконне слово Email. Зате в черговий раз великий французька мова врятований від завізною скверни – запозичення.
Невже нам потрібно, щоб російська мова теж перетворювався в таку мумію? Достаток непотрібних запозичень в останні десятиліття пригнічують. Але давайте згадаємо Петровську епоху – в ті часи у російській мові теж існувала безліч зайвих запозичень, і причина була почасти схожа на те, що ми переживаємо після розвалу СРСР. У петровські часи у Росії було дуже багато іноземців, які не могли добре висловлюватися по-російськи, але мали дуже потрібними знаннями. Росіяни ж дворяни вперше масово почали вчитися за кордоном. Ніякої програми, ніяких чітких методик навчання іноземної мови, а тим більше – отримання спеціалізованих… знань – не було. Ось як зрозумів, так зрозумів, а потім як зумів пояснити, так і зумів. Величезний пласт необхідної для перекладу інформації зіткнувся з гострою нестачею кваліфікованих перекладачів.
У Пострадянські часи проблема була схожа, хоч і дещо інша. Знову величезний пласт інформації на іноземних мовах переводився в поспіху, ким попало, без належного перехресного контролю. І недоучки, недоучки, недоучки, полезшие з усіх щілин, так звані журналісти, болтающие з екрану, пишуть у ЗМІ – Недовсе відразу. і в іноземною мовою, і в рідному, і в тому, про що бралися розповідати. Ця каламутна хвиля, в яку ми потрапили, повинна з часом зійти, вона неодмінно зійде так само, як це відбулося після царювання Петра.
А без запозичень мови ніяк не можна. Як би ми жили без слів огірок, капуста, шнурки, чай і багатьох інших звичних слів, які колись були запозичені з інших мов? І адже це найпростіші приклади, а приводити їх можна ще дуже довго.
Мова текучий, він змінюється, набуваючи цікавими, унікальними словами, які переходять в нього разом з предметом, явищем, подією і всім тим, для чого поки що у вихідному мові не знайшлося назви.
В іншому випадку мова не буде відповідати сучасності, в ньому будуть присутні нотки архаїчності, недоречності, а носії цієї мови не зможуть відчути себе долученими до навколишнього світу.
Адже світ не укладено в одній квартирі, в одному місті, в одній країні. Він величезний, і чого в ньому тільки немає. Одні народи контактують з іншими, стаючи духовно багатшими. І запозичені слова – це не вада, а показник того, що люди не знаходяться в ізольованому стані.
Почнемо з того, що (за різними дослідженнями вчених-лінгвістів) в сучасній російській мові від 70 до 90 відсотків слів запозичені. Частина – в останні півстоліття (для розвитку мови це мізерно малий термін), частина – за останні 300-400 років. Без запозичень мова не зможе існувати, по суті, він виявиться більш незрозумілим, заплутаним і довгим, ніж іноземна.
І не треба переживати, що мова засмічується: мова не каналізація. Він залишить у собі те, що органічно вписується в його лексико-граматичну структуру і викорінить непотрібне, чуже і застаріле.