Страшні картини попередніх війн, які пережили наші предки, не варто забувати. Перемога у війні дається дуже великою ціною – мільйонами життів. Саме так наші прадіди заплатили за те, щоб ми сьогодні жили в мирній країні і будували своє майбутнє.
Пам’ять про війни і про неймовірні подвиги наших співвітчизників зберігають твори літератури: “Війна і мир”, “Тихий Дон”, “Доля людини”, “Пастух і пастушка”, “А зорі тут тихі” і інші великі книги. Всі ці твори вчать нас цінувати життя і ніколи не кликати війну. Прочитавши книги про жорстокій боротьбі, можна зробити висновок, що немає нічого страшніше війни і нічого дорожчого, ніж людське життя. Війна залишає після себе руїну і багато питань, на які люди досі шукають відповіді.
“Навіщо людина йде воювати? –… це перше питання, на який хочеться відповісти. Хтось знаходить в собі неймовірний патріотизм і готовий захищати батьківщину, вмираючи за неї. А хтось бачить у війні романтичне пригода, поки не зіткнеться зі страшною реальністю. Саме так ставився до війни князь Андрій, персонаж легендарного роману “Війна і мир”. Але є і ті, хто вирушає на військову службу, не замислюючись про якихось цілях, просто сліпо слідуючи групи людей, яка направляється вбивати. Така страшна картина описана у творі “Тихий Дон”, який розповідає про жорстоку громадянську війну.
Безумовно, війна впливає на долю, але чи зможе людина залишитися людиною після війни? Відповідь на це питання дає Шолохов М. А. в оповіданні “Доля людини”. Андрій Соколов, переживши концтабір, жорстокість і смерть близьких, зберіг доброту, милосердя та людяність.