Євгеній Онєгін історія кохання

Роман “Євгеній Онєгін” створений з здивуй-
тільним поетичною майстерністю, яке
знайшло вираження і в композиції, і в ріт-
мічної організації роману.
Головний герой твору А. С. Пуш-
кіна – молодий, привабливий, дуже
недурна людина, дворянин. Автор відносить-
ся до свого героя з симпатією і з значи-
тельний часткою іронії. У першій главі поет
розповідає про життя молодого гульвіси Евге-
ня Онєгіна в Петербурзі, про те, як і ким
він виховувався:
Спершу мадам за ним ходила,
Потім мосьє її змінив,
Дитина був різів, але милий.
У пору юності Євген поводився точно
так, як молоді люди його кола, тобто “по-
французьки абсолютно міг висловлюватися і
писав, легко мазурку танцював”. Але головною
його наукою, визнає Пушкін. “була наука
пристрасті ніжною”. Жертвою любові, як пізн-
неї ми дізнаємося, і впав Євген.
Автор підкреслює, що “праця завзятий
йому був тошен”, він розповідає про життя
Онєгіна, проведеної в ресторанах, в теат-
рах, на балах, у залицянні за жінками.
Точно так само жили тисячі молодих дворян.
Такий устрій був звичний дворянського со-
словию. Онєгін займав певне місце
у світському суспільстві, де мав “щасливий
талант” і порушував “посмішку дам вогнем не-
жданов епіграм”.
Так би і протікала розмірено його життя,
якби не зустріч з Тетяною Ларіної. Вона
пише лист Євгена з визнанням і заду-
ет йому питання: “Хто ти, мій ангел чи храни-
тель, або підступний спокусник…”.
Здається, не здатний до серйозного чув-
ству, Онєгін відкидає її любов, яка
для Тетяни стає сенсом життя.
Мрійлива, тонка дівчина вірить, що
“Євген посланий Богом”. Онєгін зворушений при-
знанням Тетяни, але не більше того. Наступ-
щим необдуманим кроком є його вза-
имоотношения з Ольгою Ларіної. Онєгін
просто так, від нудьги, починає доглядати за
нареченою Володимира Ленського. Дівчина ув-
лекается Євгеном, що, природно, визи-
викликає ревнощі нареченого.
Переломним моментом стала дуель Ев-
генія з Ленським. Поєдинок закінчується трагі-
но для Володимира. І тут наш герой
ніби прозріває: “Онєгін з здриганням”
бачить справу своїх рук, як “труп заледеніла”
хлопці везуть на санях. Ленський убитий “при-
ятельской рукою”. Безглуздість цього за-
ступка стає очевидною.
А що ж Тетяна? Вона мовчазно під-
держивает в горі сестру. Втім, Ольга “не
довго плакала”, а захопилася якоюсь уланом,
з яким незабаром пішла під вінець.
У Тетяні борються любов до Євгена
і неприязнь до нього, як до вбивці Ленського.
Дівчина раптом починає розуміти, що Евге-
ний не такий, яким вона представляла його
у своїх мріях. Вітряний егоїст, серце-
од, людина, що несе біль і сльози іншим,
а сам не здатний співчувати.
Повернувшись до Петербурга, Євген
зустрічає вже іншу Тетяну – світську
жінку, “законодавця мод”. Він узна-
ет, що тепер вона одружена важливим гені-
ралом, героєм Вітчизняної війни. Відбу-
ходить дивовижне перетворення. Тепер
Євген шукає побачення з Тетяною, стала
“равнодушною княгинею, неприступною бо-
гіней”, нудиться, страждає. Так, вона перестала
бути схожою на провінційну дворянку.
Скільки царственості у погляді! Скільки ве-
личавости і недбалості! Євген закоханий,
він переслідує її, шукає відповідь почуття.
На жаль! Написано листа, але відповіді на нього Ев-
геній не отримав. І ось нарешті вони зустрі-
тились. Який удар, яке розчарування!
Онєгін відкинуто: “Я вас прошу мене оста-
віть”. “Наче громом уражений” варто
Євген і відчуває внутрішнє опустоше-
ня, свою непотрібність. Ось гідна кон-
цовка роману.
А. С. Пушкін перевіряв свого героя іс-
тинным почуттям – любов’ю. Але, на жаль,
не витримав цього випробування головний герой
романа: злякався, відступив. Коли ж на-
ступило прозріння, виявилося, що вже пізн-
але, нічого повернути й виправити не можна. Та-
таким чином, роман “Євгеній Онєгін” – не
тільки розповідь про епоху, в якій “відбив-
ся століття і сучасна людина”, але і трога-
тільна історія невдалої любові.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: