Які питання задає людству війна

Тема війни завжди привертала мою увагу. Безліч творів класичної літератури написано на цю тему. Можна сказати, що кожна людина, так чи інакше, звертається до цієї теми, йдучи по своєму життєвому шляху. Ніхто не хоче повторити події війни, які відбувалися на нашій планеті. У кожній з них було втрачено безліч душ, які, як каже знаменита військова пісня «не в землю нашу полягли колись, а перетворилися на білих журавлів». Як каже нам історія, багато солдатів, які йшли на фронт, наприклад, під час великої вітчизняної війни, так і не прибули назад додому. А багатьох не змогли знайти зовсім. Але, як я вважаю, історія ніколи не зможе дати нам відповіді на питання, що були задані людству війною. Безліч творів класичної літератури написано на цю тему. Вони дуже точно й барвисто описують військові події, як в тилу, так і на полі бою.

Одним з таких творів є роман-епопея Льва Миколайовича Толстого «Війна і мир», описує російське суспільство в епоху воєн з Наполеоном. У романі чітко простежуються дві сюжетні лінії, одна в тилу, а інша на полі бою. Сам Лев Миколайович говорив, що він пише «історію свого народу». При читанні ми розуміємо, що автор задається питанням, який, можна сказати, задано війною. Чи дійсно одна виняткова особистість може вирішити долі мільйонів людей? Автор порушує у своєму творі «думку народну». Толстой характеризує народ, як «нову, не відому нікому силу». «Світом, усі разом, без різниці станів, без ворожнечі, а з’єднані братскою любов’ю», — каже в одному з епізодів у перші дні війни Наташа Ростова. «Відсутність ворожнечі» і «всі разом» стає тут синонімічним рядом, відтінками єдиного значення. Єдність, мир російської нації, народжене в горнилі війни, і є основний зміст епопеї Толстого. Війну взагалі Товстої усвідомлює як «противне людському розуму і всієї людської природи подія». Сам Лев Миколайович відповідає на задане їм питання. В образі Андрія Болконського, який пішов на війну в кінці першого тома, він хоче показати нам що, можливо, є такий чоловік, який може вирішити долю мільйонів людей, але смерть героя говорить нам про зворотне.

Розмірковуючи на тему війни, задаєшся питанням: «чи Є сенс у війнах?». Я не бачу сенсу у війнах, не бачу причин, які можуть виправдати мільйони загублених життів. І в цьому полягає весь жах дійсності. Іноді задаєшся питанням: невже людина народжується для війни? Мені не хочеться в це вірити. Навіщо родитись для руйнування? Людина приходить на цей світ, щоб пізнати світ в любові і гармонії, але точно не для того, щоб воювати! таксі москва дубна

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам