Кожен рік, влітку я їжджу в село до бабусі. Все літо проводжу там. Там дуже добре. У мене там багато друзів. А найбільше я люблю проводити час зі своєю конячкою. Звуть її Спарта. У бабусі багато тварин, є корова по імені Зорька, ми кожен вечір з бабусею ходимо їй за зеленкою (зеленка це свіжоскошена трава).Є два поросятко, кури і гуси. А ще є багато-багато кроликів.
Щоранку я прокидаюся, беру Спарту і їду на річку. Там ми зустрічаємося з друзями і до обіду проводимо весело час. Потім я доглядаю за своєю п’ятирічною конячкою, чищу, годую і відвожу в стайню. І взагалі в селі дуже добре. Там свіже повітря, і так красиво. Незаймана людиною природа.
Друзів у мене звуть Вадим, Аліна і Даша. Вони живуть у селі. І вони відрізняються. Вони не такі, як міські діти. Вони добрі і чуйні. Завжди готові допомогти. І підняти настрій вміють.
В цьому році, дідусева собака мисливської породи по кличці Трубач, приніс маленького лисеняти…. І ми з друзями його годували з дитячої пляшечки молоком. І так до кінця літа він підріс, але йти від нас не хоче. Залишився жити у моєї бабусі. Дідусь змайстрував для нього вольєр і тепер у мене є своя лисичка, тільки поки не придумали, як її назвати. Це виявилося дівчинка.
Звичайно ж я займався не лише відпочинком, але і допомагав бабусі по господарству. Поливали город, годував курей і гусей. Чистив у кроликів клітини і наповнював мисочки свіжою водою, два рази в день. І в цих справах мені допомагають мої друзі. Так само потім і я допомагаю їм по господарству. Ось так я проводжу літо у бабусі.
Ось і літо підійшло до кінця, і так не хочеться повертатися в місто, де багато машин, і все не так. Але треба в школу. Весь рік я буду чекати літа з нетерпінням. Спогади будуть спливати яскравими фарбами в моїй голові. І я знаю, що наступне літо буде ще цікавіше та яскравіше.