Художні особливості драми “Гроза”

Одним з перших в російській драматургії Островський вводить пейзаж, який виступає не просто фоном, але втілює природну стихію, яка протистоїть “темному царству” (на початку твору, сцени на Волзі, загибель Катерини).

Островський використовує традиції фольклору при створенні образу Катерини, Кулігіна, Кудряша, а в образах Дикої і Кабанихи простежуються деякі казкові риси. Мова персонажів рясніє просторечиями. Викори-е символів: гроза – символ розладу в душі Катерини; громовідвід, пропонований Кулигиным, – символ просвітництва і т. д.

Жанр – драма Драма характеризується тим, що в її основі лежить конфлікт, окремої особистості і оточуючого суспільства. Для трагедії ж характерно почуття трагічної провини, яке переслідує головного героя, приводячи його до загибелі; ідея долі, фатуму; катарсис (почуття духовного очищення, що виникає у глядача, споглядає загибель головного героя). “Грозу”, незважаючи на те, що головна героїня гине, прийнято вважати драмою, так як в основі твору лежить конфлікт Катерини і “темного царства”. Комедійні традиції у Островського: сатиричне зображення звичаїв патріархальної купецької середовища.

Новаторство драматурга проявляється в тому, що в п’єсі з’являється справжня героїня з народного середовища і саме опису її характеру приділено основну увагу, а світ міста Калинова і сам конфлікт описано більш узагальнено.

Засоби створення образу Катерини. тип народний, природне начало, цільність характеру, прагнення до волі, до духовного розкріпачення.

У п’єсі неодноразово повторюється образ, допомагає зрозуміти головне в хар-рі Катерини – образ птаха. В народній поезії птах – символ волі. Катерина терпить до пори до часу. Мова Катерини пройнята високою поезією, вона говорить бездоганно правильному народною мовою, музична мова, співуча.

Катерина бореться не тільки з навколишнім середовищем, але і з самою собою. вона отруєна релігійними забобонами. релігійність Катерини – не святенництво, а швидше дитяча віра в чарівні казки. релігія змушує Катерину сприймати світле людське чевство любові як зло, смертний гріх.

Драма завершується моральною перемогою… Катерини над темним царством, сковывавшим її волю і розум. Самогубство є виразом протесту у цьому крайньому для Катерини випадку, коли інші форми боротьби неможливі.

Островський створив у Росії жанр драми (п’єса життя). Для драми характерний інтерес до конфліктів повсякденної дійсності, за якими глядач вловлює глибокі протиріччя епохи. Художня думка островського виявляла в повсякденному житті химерне поєднання трагічного і комічного, і це теж стало одним з ознак російської драми, кіт. зат. отримав розвиток в тв-ве Чехова.

Основні мотиви лірики Н. А. Некрасова, її художнє своєрідність. Дослідження про творчість поета.

У Некрасова можна виділити два великих творчих періоду:

Перший: з 1845 року по 1856 рік, в який його поезію можна назвати “музою скорботи і печалі”; основний настрій віршів цього часу – смуток; головною психологічною рисою героїв з народу є вічне терпіння, пасивність; головні герої – селянська та міська біднота, трудівники-різночинці, люди трагічної соціальної долі, бідні, знедолені й безправні; основне ставлення до своїх героїв – сострадающая любов і жалість; сам Некрасов у цей період виступає як “печальник” горя народного, сформулировавший свою поетичну і громадянську завдання; “Я покликаний був оспівати твої страждання, терпеньем изумляющий народ”.

Соціальною сутністю лірики цього періоду був демократизм і жалісливий гуманізм.

Серед віршів цих 10-11 років виділяються дві групи. У віршах першої групи – скорбота і захист безправних і знедолених: “В дорозі”, “Огородник”, “Трійка”, “Їду чи вночі по темній вулиці”, “На селі”, “Нестиснений смуга”, “Влас”, “Забута село” і т. д. Їх лейтмотивом є любов-скорбота. До другої групи відносяться сатиричні вірші відкритого презирства “до радісним, праздно базікають, обагряющим руки в крові”: “Колискова пісня”, “Моральна людина”, “Сучасна ода” і т. д.; вся ця поетична сатира пізніше увійде до складу великої сатиричної поеми “Сучасники”, писавшейся в 70-х роках паралельно з поемою “Кому на Русі жити добре?”.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам