Пушкін втілює в Тетяні кращі риси російської жінки. Прагнучи показати звичайну російську дівчину, Пушкіна підкреслює відсутність у Тетяні надзвичайних рис. Але героїня в той же час дивно приваблива духовно. Пушкін дає своїй героїні вельми поетичне, простонародне ім’я – Тетяна.
Тетяна була одинока, замкнена в собі. Вона виховувалася на книгах, шукала в них відповіді на питання. Тетяна знайомилася з народною поезією за розповідями няні і була дуже близька до природи, тому вона мрійлива, поетична, щира.
Своїми поглядами на світ вона була самотня серед поміщиків. Вона розуміє вульгарність, неробство, порожнечу життя. Вона чекала людини, який подарував би їй високе почуття – любов. Цією людиною виявився Онєгін. Тетяна полюбила його всією відкритою душею. Її любов була безмежною.
Тетяна вирішується написати лист Євгенію. Але Онєгін відмовляється від її любові, він не зміг збагнути всієї сили її почуттів, не розгадав її натури. Він засуджує її за те, що вона перша написала лист до нього, це було непристойно для дівчини того часу. Онєгін говорить Тетяні, що потрібно стримувати свої почуття, а не виставляти напоказ. Після такого “уроку” Онєгіна до Тетяни моральні правила стали стійкі і постійні.
У Петербурзі вона стає княгинею,… знаходить стійке положення в суспільстві. За цей час вона сильно змінюється. “Равнодушною княгинею, неприступною богинею” малює нам її автор. До того ж вона дуже красива. Ця краса полягала не в зовнішності, а в духовному благородстві, простоті, багатство її душевного змісту. Але і у вищому світі вона не знаходить однодумців. Їй обридло світське життя. Вона готова проміняти все на своє рідне село, поля, гаї, луки.
У сцені останнього побачення героїв ще більше розкриваються почуття Тетяни. Вона все ще любить Онєгіна і, може бути, навіть сильніше, ніж раніше, але що ховається за його любов’ю? В основі почуттів Онєгіна лежить егоїзм. Тетяна підозрює, що Онєгін любить її нещиро, що він полюбив її зараз з-за грошей, її становища в суспільстві. Вона відкидає його любов тому, що в ній сильно розвинене почуття обов’язку. Про це вона говорить так: “Але я іншому віддана і буду вік йому вірна”. Ця риса її душі вельми приваблива.
На мою думку, Тетяна головний герой роману “Євгеній Онєгін”. До того ж і сам автор не приховує своїх симпатій до дівчини: “Вибачте мені: я так люблю Тетяну милу мою. “Тетяна Ларіна являє собою ідеал поета і характерний тип російської жінки.