У романі Гончарова Обломов постає як людина мрійливий, добрий, м’який і нерішучий. Він приваблює своїм спокійним, котрі характером, але і відштовхує постійної лінню, небажанням прагнути вперед і поступовою деградацією. Він намагається якомога менше рухатися, всі дні проводить на дивані, ладу різноманітні плани та переживаючи вигадані ситуації більш повно і емоційно, ніж реальні події свого життя. Причини такого ставлення Іллі Ілліча до світу лежать в його “тепличному” виховання і заспокійливою атмосфері Обломовки – рідному маєтку героя, далекому куточку Росії. В селі жили не по реальному календарем, а від обряду до обряду, тут заперечувалися все нові цінності і плекали застарілі, частково архаїчні норми. Обломов ріс як “тепличне рослина”, яку оберігали від усього нового і з дитинства, прищеплюючи йому огиду до праці і активності.
Як вже говорилося вище, у Обломова в романі є антипод – це Андрій Іванович Штольц. На відміну від Іллі Ілліча Штольц веде активну громадську… життя, вважає працю і активність основними діючими силами в світі. Андрій Іванович завжди знаходиться в центрі уваги, його знають у багатьох світських колах, він цінний працівник, стрімко піднімається по кар’єрних сходах, з ним багато хочуть дружити. Однак, як і Обломов, Штольц – особистість не ідеальна. Якщо у Іллі Ілліча “слабким” місцем є активність і працьовитість, прагнення до всебічного розвитку, то для Андрія Івановича “каменем спотикання” стала сфера почуттів, що не піддаються раціональному, розумному поясненню. Причини нерозуміння героєм суті любові лежать в його дитинстві виховуючи сина працьовитість і вміння в будь-якій ситуації впевнено рухатися вперед, раціональний батько-німець не дбав про чуттєвої сторони його особистості. Зі смертю матері, що стала для персонажа великим горем, Андрій Іванович ще сильніше відгородився від сфери почуттів (у тому числі мрій та ілюзій), керуючись надалі виключно веліннями розуму, але продовжуючи шукати в інших те чуттєве начало, якого був позбавлений сам.