В російській мові існує безліч слів-паронімів. При схожому звучанні вони володіють різними лексичними значеннями. Взяти хоча б терміни «вчинок» і «проступок», які систематично плутають між собою. Очевидно, що перше слово набагато частіше використовується у повсякденному обігу та його зміст зрозумілий абсолютно кожному. Тоді як друге прийнято відносити до професійної юридичної термінології. У даній статті ми розглянемо, чим відрізняється вчинок від проступку.
Визначення
Вчинок — свідома дія, за допомогою якого людина стверджується як особистість по відношенню до самого собі, іншим людям чи суспільству в цілому. Є основною одиницею соціальної поведінки. Не всяка дія індивіда можна назвати вчинком, а лише те, яке відбувається під впливом свідомого вибору. Його зміст визначає моральність і моральність поведінки, відмінність зла і добра. Вчинок складається з наступних компонентів: мотиви, мети, предмета перетворення, коштів, процесу, результату і оцінки. Таким чином, дій людини передує внутрішній план, вироблене намір. До того ж у індивіда є прогноз передбачуваних результатів і наслідків здійсненого акту для оточуючих людей або суспільства. Варто відзначити, що вчинок може виражатися як у дії, так і бездіяльності. Приміром, людина здатна висловити свою позицію словами або продемонструвати своє ставлення до кого-небудь за допомогою погляду, міміки, інтонації і т. д. Додамо, що при оцінці вчинку необхідно враховувати систему норм і цінностей, прийнятих у конкретному суспільстві.
Вчинок — дія чи бездіяльність, яка посягає на суспільні відносини. Носить протиправний характер. Здійснюється особами, здатними самостійно нести відповідальність за заподіяну шкоду. У порівнянні із злочином проступок представляє меншу небезпеку для суспільства. Його класифікація безпосередньо залежить від сфери соціальних відносин, у рамках якої відбувається діяння. В юриспруденції виділяються три основних види проступків: дисциплінарні, цивільно-правові та адміністративні. До першого належать порушення правил трудового розпорядку або інших вимог виробничої, навчальної, службової або військової дисципліни. До другого — недотримання норм у галузі майнових або особистих відносин. До третього — винне діяння, що посягає на громадський або державний порядок, права і свободи громадян, їх власність і т. д. Варто додати, що проступок найчастіше відбувається не тільки навмисно, але і з необережності. Прикладом тому може служити випадкове порушення правил дорожнього руху.
Різниця між вчинком і проступком
Як видно з визначень, розглянуті діяння відрізняються за цілим рядом параметрів. Почнемо з того, що слово «вчинок» має нейтральну емоційну забарвлення. Тобто він може бути як позитивним, так і негативним. Все залежить від характеру дій і їх наслідків. Адже вчинок з рівним ступенем частоти вживається з приставкою «геройський» або, навпаки, «аморальний». Тоді як у слові «проступок» завжди укладено негативний сенс. Це протиправне діяння, яке посягає на суспільні відносини. Найчастіше воно тягне за собою яке-небудь покарання (штраф, догану, звільнення) аж до адміністративної відповідальності. За вчинок може вручатися нагорода, виражатися подяку. Хоча неблаговидное діяння часто піддається громадському осудові.
Ще одна відмінність вчинку від проступку полягає в тому, що перший може відбуватися ким завгодно, будь то дитина або психічно неврівноважена людина. Другий же термін використовується стосовно до деликтоспособному особі, тобто індивіду, який в змозі нести відповідальність за заподіяну шкоду. Крім того, проступок завжди носить суспільний характер і представляє певну загрозу для соціуму. У зв’язку з цим суть цього поняття лежить в області юриспруденції. У порівнянні з ним вчинок є загальновживаним терміном, що зачіпають різні сфери життя людей. Він далеко не завжди має суспільну спрямованість і може виступати способом утвердження індивіда по відношенню до самого себе.