Павло Іванович Чичиков — це центральний герой поеми «Мертві душі». Його характер особливо виділяється серед багатьох інших своєрідних героїв творів М. В. Гоголя. Здається, що в ньому немає нічого видатного: він не красень, але і не урод, не занадто худий, але і не товстий, в манерах і зовнішності дуже пристойний, в словах і вчинках — досить розумний. Але за цими позитивними і, в той же час, звичайними рисами ховається розважливий і бездушний шахрай. Він обманює і обкрадає всіх підряд, вправно обходячи закон і користуючись недоліками як окремих людей, так і суспільства в цілому.
Минуло майже двісті років, але образ Чичикова залишається сучасним, легко впізнаваним. Він — прекрасний підприємець. Володіє великою енергією, діловою хваткою, ощадливістю, розумом, чарівністю. Вміє ризикувати і є знавцем психології (особливо людських слабкостей). Правда, його діяльність незаконна. Павло Іванович перебуває під загрозою каторги і позбавлення титулу дворянина. Однак він сподівається на точний розрахунок і на хабарі, за допомогою яких вже виплутувався з неприємностей. Сьогодні ми нерідко дізнаємося про таких підприємців. Дехто навіть захоплюється ними і вважає, що вони «вміють жити».
Мабуть, сьогодні Чичиков не здавався б таким вже великим злочинцем. Він нічого ні в кого не забирав силою, не вбивав конкурентів, не розповсюджував наркотики і не продавав зброю бойовикам. У наш час його б, напевно, назвали звичайним шахраєм, яких досить багато.
На жаль, характер Чичикова сучасний не тільки цим. Перед нами — справжня «мертва душа», байдужа до людей, холодна і цинічна. Він — не злодій, не вбивця, але в ньому багато жорстокості. Свої цілі для нього дорожче живих людей. Сьогодні багато хто з нас стали чимось схожі на цього персонажа. Саме тому поема Гоголя як і раніше актуальна і здатна застерегти нас від багатьох помилок.