У цьому оповіданні йдеться про двох хлопчиків, їх звали Мишко і Стасик. Вони були великими фантазерами! Друзі постійно вигадували різні небувалі історії і розповідали їх один одному. Ніхто з них не вірив, що ці історії відбулися насправді, але хлопці все одно придумували все нові і нові історії, як ніби змагаючись один перед одним. Я і мої друзі, коли граємо у дворі, теж часто граємо в таку гру, це дуже захоплююче!
Але потім Мишко і Стасик зустріли ще одного хлопчика з їхнього двору, звали його Ігор. Він став сміятися над хлопцями, їх гра видалася йому дитячої нікчемною, хоча, коли його попросили теж чого-небудь вигадати, він не зміг. Виявилося, що у Ігоря зовсім немає фантазії. Коли у людини немає фантазії – це погано, тому що жити без казок дуже нудно!
Але зате Ігор розповів хлопцям, як він обдурив свою маму і підставив молодшу сестричку Іринку. Він сам з’їв все варення, а мамі наябедничав, що це Іра з’їла, та до того ж доказ помастив губи сестрички варенням, поки вона спала. Мама, звичайно, повірила Ігорю і покарала Іринку. Мишко і Стасик, вислухавши Ігоря, сказали йому, що він дуже погано вчинив, і відмовилися з ним дружити. На їх місці я вчинив би точно так само, тому що фантазувати і брехати – це зовсім різні речі. Фантазії не приносять нікому ніякої шкоди, якщо б на світі не було фантазерів, то не було б казок, адже всі казки – це вигадка. Але як же нудно було б жити без казок! А ось брехня приносить величезну шкоду. Наприклад, Іринка сильно засмутилася і навіть плакала, адже мама вилаяла її, не пустила гуляти, адже вона була ні в чому не винна!
Після розмови з Ігорем хлопчики купили одну порцію морозива на двох, тому що на дві у них не вистачило грошей, і пішли додому, щоб розділити морозиво навпіл. Справжні друзі завжди все ділять навпіл, тому що для друга нічого не шкода, тим більше морозива. В під’їзді друзі зустріли Іру, яка плакала. Хлопчики пошкодували дівчинку, адже вони знали, як погано вчинив з нею її власний брат. Щоб утішити Іринку, вони вирішили пригостити її своїм морозивом, правда, для цього порцію довелося розділити вже не на дві, а на три частини. Але Мишко і Стасик не поскупилися, тому що вони дуже добрі і справедливі хлопчики!
Хлопчики з розповіді мені дуже сподобалися, тому що їх фантазії не приносили шкоди нікому, а ще тому, що вони пошкодували і підтримали Іринку в скрутну хвилину.