Тема — це предмет твори. те, про що йдеться в цьому тексті. Вона визначає відбір матеріалу, фактів, явищ, ознак, які знаходять відображення у творі. Від того, як сформульована тема вчителем, як підведені школярі до її розуміння, залежить правильність і повнота твори. Першим за часом і за значенням кроком в роботі вчителя над твором є вибір теми, а при плануванні на тривалий період — визначення тематики творів, оповідань.
Тема і заголовок твору не завжди збігаються. Наприклад, дітям запропонована тема » Перші ознаки весни». Звичайно, твір може бути так і зветься. Але вчитель ( у III класі самі діти) може і по іншому сформулювати заголовок: «Ласкаво просимо, весна!», » Перші звістки про весну», » Весна іде». Діти люблять яскраві, влучні, образні заголовки. Адже розуміння теми почасти залежить від того, як вона підноситься: сухо або образно, суворо лаконічно або художньо. Якщо в роботі над твором школярі не просто виконують завдання вчителя, а керуються більш глибокими й серйозними мотивами — прагненням розповісти про що — то для них важливий, поділитися своїми почуттями, то краще проявляється їх творчість: в таких творах, без сумніву, є ідейний зміст, нерозривно пов’язане, злите з темою. Але якщо учням пропонується дуже широка тема, вони губляться, не можуть розкрити її досить виразно і глибоко: пишуть про окремі деталі, слабо пов’язуючи їх між собою.
Поверхневе розкриття теми — один із типових недоліків дитячих оповідань і творів. Але не єдиний. Не завжди діти вміють знайти межі теми. Вони пишуть про все, що хоча б віддалено зв’язується в їх свідомості з темою. Іншими словами, тема виявляється неточно понятий. У роботі над розповіддю або твором можна йти від накопиченого матеріалу до теми або від призначеної теми через спостереження до матеріалу для твору.
Для гармонійного розвитку учнів обидва способи важливі. Причому в першому випадку вчитель організовує підготовку, іноді тривалу, вчить спостерігати, накопичувати матеріал, факти, осмислювати, зіставляти їх, узагальнювати, робити висновки. Так протікає робота над творами про походи, прогулянки, опис баченого і пережитого. У другому випадку учням пропонується тема, намічається план підготовки до її розкриття, накопичується матеріал, відбирається найбільш важливе, систематизується, і потім діти пишуть текст. Робота над деякими темами об’єднує обидва способи. Таким чином, перша умова хорошого твору — це правильна робота над темою, її розуміння і розкриття.