Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожен розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їх багатством, яким пишалися і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони будуть дотримуватися природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підпорядкувати собі. В результаті роботи виробництв забруднені річки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів.
Смердюче Каховське водосховище було коли мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі сади та кучеряві верби ставками. А коли красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення посушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні малюнки Шевченка Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. В результаті аварії загинули сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон досі, через 18 років після аварії перевищує допустимі норми.
Покалічена земля, покалічені люди. Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже поки вони існують, країна в небезпеці. Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові в результаті зміни русла річки з’явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши після себе тільки назва. Є у нас Не-теченська набережна вздовж неіснуючої річки. І таких фактів можна навести безліч. І саме невинне, на мою думку, те, що поруч з горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало. Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.