Твір запозичення слів

Запозичені слова – слова, взяті в рідну мову з інших мов. У російській мові представлені найрізноманітніші пласти лексичних запозичень, що зумовлено, насамперед, экстралингвисти – тичними факторами: історією Російської держави, політичної ситуацій, розвитком науки і культури і т. п. Так, можна виділити запозичення з мов

    Тюркських (черевик, ковпак, скарбниця, скриня, намет, праска, чемодан), Германських (мічман, канцлер, бал, вексель, курорт, каюта, штурвал, бойкот, мітинг, спортсмен), Романських (абажур, жилет, кашне, салон, балет, віртуоз, сонет, сопрано, паяц, серенада, гітара, томат), Фінно-угорських (кілька, завірюха, нерпа, морж).

Значний лексичний пласт представляють собою

    Старослов’янізми (влада, благодать, чеснота, хрест, честь, істина, брами), Грецизмы (ангел, ікона, демон, граматика, філософія, зошит, ліхтар), Латинизмы (глобус, декан, прокурор, адвокат, республіка).

Потрапляючи в російська мова, чужі слова поступово пристосовуються до його фонетичної і граматичної системи, підпорядковуються словообразовательным і словоизменительным нормам. Але ступінь освоєння запозичених слів може бути дуже різною. Багато іноземні за своїм походженням слова давно не відчуваються носіями російської мови як чужі. Деякі запозичення можуть виділятися фонетично: не властивими російській мові… поєднаннями звуків (джаз, дайвінг), особливою вимовою окремих звуків (б[о]а, п[о]ет). В якихось випадках запозичення залишаються морфологічно неоформленими – наприклад, не схиляються (як пюре, какао, журі). Іноді ж процес освоєння запозиченого слова відбувається прямо на наших очах: так, на початку 2000-х рр. можна було побачити рекламні слогани “Підключаємо до Інтернет” і “Підключаємо до Інтернету”, але зараз перший варіант вже практично неможливий.

Серед лексичних запозичень особливо виділяють:

    Інтернаціоналізми – слова, що складаються з грецьких та латинських морфем, існуючих в тому ж фонетичному вигляді і з тими ж значеннями не тільки в російській, але і в інших мовах (демократія, комунікація, автомобіль, міліметр, телефон); Экзотизмы – слова, що використовуються для позначення реалій життя інших народів, передають особливий колорит побуту (рикша, гейша, суші, вігвам, фієста, сарі, зурна); Варваризмы – слова, практично не освоєні російською мовою, зазвичай не зафіксовані в словниках і в ряді випадків виглядають як іншомовні вкраплення, в тому числі й тому, що іноді передаються на письмі літерами мови-джерела (мерсі, комільфо, пардон, happy end, alma mater).
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам