«У дні сумнівів, в дні обтяжливих роздумів про долі моєї батьківщини,- ти один мені підтримка і опора, про великий, могутній, правдивий і вільний російську мову! Не будь тебе — як не впасти у відчай побачивши все, що відбувається вдома? Але не можна вірити, щоб таку мову не було дано великому народові!»
Іван Сергійович Тургенєв сказав чудові слова про російською мовою, які стали втіленням істинного ставлення всіх патріотів і літературних діячів до своєї рідної мови. Цю фразу мені не раз доводилося зустрічати в підручниках, бібліотеках і навіть в газетах.
Дійсно, російська мова — це великий мова. Адже без мови люди не змогли б нормально існувати. По-перше, російська мова є засобом спілкування. За своїм багатством і красою з ним не зрівняється жодна з мов світу. Російською мовою розмовляють більш трьохсот п’ятдесяти мільйонів чоловік. Він входить в число глобальних(світових мов) і поширений на багатьох територіях земної кулі.
По-друге, російська мова — це наша культура, історія і пам’ять. Адже скільки змін і нововведень зазнав російська мова, втім, як і сама Росія, під час війн, революцій, воєн та інших історичних подій. Безліч великих письменників, поетів і вчених увійшли в історію допомогли розвиватися російській мові. Це такі діячі культури, як М. В. Ломоносов зі своєю теорією про «трьох штилях», М. М. Карамзін з вченнями про «салонної мови», А. С. Пушкін. який вніс у літературну мову великі зміни. По-третє, російська мова, на даний момент, є невід’ємною частиною життя будь-якого росіянина. Кожен з нас — громадян Росії, щодня говорить, пише, читає російською мовою. Без нього ми б не змогли спілкуватися, передавати інформацію і навіть творити. Російська мова має багатющою лексикою. У нього входить безліч слів, які не просто висловлюють думки, почуття і дії, але також можуть передати їх відтінки і значення. У цьому нам допомагають антоніми, синоніми, діалектизми, жаргонізми, профессионализмы.
Російська мова — великий язик, він володіє багатим словниковим запасом, є носієм культури та історії російського народу. Ми повинні шанувати та дбайливо зберігати нашу рідну мову, адже мова — це життя. Закінчити твір мені хотілося б словами чудового російського письменника І. А. Бунін а: » Та немає в нас іншого достоянья! Умійте ж берегти. Хоч у міру сил, у дні злоби й страждання, Наш дар безсмертний — мова».