Твір за віршем Бородіно

Три дні ми чекали справжньої битви. Вже Москва за нами, куди відступати?

У той вечір у нас було тихо. Нудьгували, відпочивали, набиралися сил. Я штик точив, ну, і бурчав, звичайно. А як не обурюватися, коли ворог цей, француз, вже святкує перемогу? Стривай, ще покажемо тобі! Проженемо з нашої землі.
Ще я думав про сім’ю, згадував дітлахів. Як там моя бідна дружина без підмоги? Ну, нічого, ось скоро розгромимо ворогів, а то ж під їх владою це не життя все одно.

І так все гарно було з ранку! Перед боєм помічаєш красу кожної гілочки, ніби наостанок. Це завжди так – зовсім не погана прикмета.

Почався бій. І гармати тут же били, ядра пролітали. Спочатку-то французи рівно на нас пішли, тут лише б не боятися ніяких земних справ. Але скоро кинули своє це побудова вплуталися врукопашну. Скільки загинуло! Мої приятелі всі полягли, бідолахи. Одного вибухом накрило, другий напоровся на… штик. Я сам яким чудом уцілів?

Битву цю не забути. Гуркіт, крики, барабани, сполохи, жар, запах крові, відвага. Так, я ніби і болю не відчував, поки битва не завершилася. Тільки після відчув, як навалилося на мене все: втома, біль, навіть страх… Що далі-то? Не дарма наші гинули? І я на душу гріх брав, хоча в війні нічого не поробиш: або ми їх, або вони…

В житті не все буває гладко, як іноді хочеться, або думається. Найчастіше, буває набагато важче. Але треба жити, треба якось існувати, думати і про інших, так як найчастіше, багато люди, істоти, залежать від нас

Неможливо прожити життя і не помилятися. Помилка здійснює кожна людина і кожне покоління, яке живе на землі. Не здійснюючи помилок неможливо отримати досвід.

Тема добра і зла стара як світ. Здавна ці два кардинально протилежних поняття ведуть боротьбу за право перемогти один над одним.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: