Казку-бувальщина «Комора сонця» М. Пришвін написав вже після закінчення Великої Вітчизняної війни. І хоча в основу казки були покладені події одного мирного дня, що відбулися в лісі, а не події минулої війни, все ж саме спогади про мужню і суворого життя співвітчизників під час війни, спогади про близьку серцю письменника Переславском краї послужили матеріалом для написання «Комора сонця».
Головними героями твору є сестра і брат — Настя і Митраша. У кожного з них є свої недоліки і свої переваги. Митраша був молодший від сестри на два роки. Він був упертим і сильним не по роках хлопчиком, дуже щільним, лобастим, з широким потилицею. Особа Митраши був густо всипане веснянками, а його кирпатий носик дивився вгору. Брат Насті був впертим, але дуже цілеспрямованим і працьовитим.
У школі Митрашу називали «Мужичок у мішечку», тому що він був справжнім господарем — у десятирічному віці хлопчикові доводилося виконувати всю чоловічу домашню роботу. Батько Насті і Митраши загинув на війні, а мати померла від хвороби. Брат і сестра залишилися сиротами. Хлопчик був дуже схожий на батька і володів всіма якостями дорослої людини. Ще до того, як загинув батько, хлопчик встиг навчитися у нього столярній справі. У Митраши залишилися всі потрібні для такої роботи інструменти, завдяки чому хлопчик робив різну дерев’яний посуд — помийниці, діжки, ряжки.
Митраша був дорослим не по роках. Він брав участь у всіх зборах і намагався розібратися в тому, що обговорювали на цих зборах дорослі. Хлопчик любив природу і вмів користуватися її благами. Одного разу, коли хлопчик опинився в лісі, він надто захопився і, сам того не помічаючи, опинився в біді.
Митраша дуже любив свою старшу сестру. Наслідуючи батька, він весь час її вчив і наставляв її. А коли сестричка не слухалася, Митраша починав злитися і приндитися. Але все одно я впевнений, що Митраша — це дуже хороший чоловік, який виросте достойною і працьовитим чоловіком.
Настя ж вся була в матір. З-за того, що дівчинка вся ніби відливала золотом — золоті веснянки на обличчі, такі ж золоті волосся, — автор дав їй жартівливе прізвисько «золота курочка».
Настя і Митраша були дуже розумними дітьми. Вони не тільки самі вели домашнє господарство, але і часто брали участь у громадських роботах. Діти працювали на скотних дворах, на колгоспних полях і луках. У них і вдома було багато домашніх тварин, з якими вони справлялися не гірше за дорослих.
Митраша і Настя були дуже схожі один на одного і в той же час сильно відрізнялися. Брат був дуже впертий і саме через це потрапив у біду. Настя намагалася відрадити брата йти по заболоченій дорозі, але той її не послухався. Настя розлютилася і кинула брата в лісі. Але той, потрапивши в Сліпу Елань, не розгубився і він покликав собаку, врятувався. Настя теж постраждала б у лісі. Якщо б вона не отямилася, її б вкусила змія.
На тлі красивої природи і всіх її багатств жадібність Насті сприймається як докір автора тим людям, які відступають від істинного і нехтують людськими цінностями. Зло, з яким стикається Настя, допомагає їй усвідомити свій негарний вчинок і зрозуміти, в якій небезпеці вона залишила свого брата.
У казці «Комора сонця» М. Пришвін показує не тільки життя дітей, які залишилися сиротами через війни, але і красу природи, на тлі якої проходить їх непросте життя. Автор впевнений, що завдяки природі будь-яка людина зможе задуматися про своїх вчинках і розібратися в тому, що він зробив у своєму житті правильно, а що — ні.