Твір «Якою я учень»

Життя кожної людини пов’язане зі школою. Саме тут проходить дитинство, дорослішання і становлення особистості кожного, тут ми проводимо більшу частину свого часу, що оточують нас (однокласники, вчителі ) стають за шкільні роки досить близькими нам людьми.

Сучасний учень… Мені здається, це людина, яка крокує в ногу з часом. І не важливо, коли це було тисячу років тому. 30 років тому або зараз. Наприклад, учень 70-80-х років минулого століття був таким: шкільна форма, обов’язково червоний галстук, жовтенятський або комсомольський значок. А ще величезна відповідальність на плечах за свої слова і вчинки. Це був час, коли учні з гордістю виголошували клятву, вступаючи в ряди жовтенят, піонерів, а потім і комсомольців. Це був час, коли хлопці несли відповідальність за своїх підшефних, надавали тимуровскую допомогу, коли за отримані двійки було соромно перед усіма хлопцями на піонерському або комсомольських зборах.

Учні ж нашого часу дуже відрізняються від учнів попередніх років. Мені здається, чим далі люди крокують у майбутнє, тим більше вони не схожі на своїх попередників. Школа, в якій вони навчаються, дуже відрізняється від школи минулого століття. Багато сучасні учні вважають її другим домом. Чому ж це відбувається?

Школа буде нам в радість, якщо кожен учень буде ввічливим, доброзичливим, вихованим і розумним. Це повинен бути неодмінний атрибут сучасного школяра. Адже як важливо вміти вести бесіду, доречно відповідати, не перебиваючи співрозмовника. Переконана, що без такої якості, як комунікабельність, нам важко буде влаштуватися в житті. Я думаю, що сучасний учень повинен вміти вчасно підтримати однокласника, не підняти на сміх, якщо він розгубився, повинен дати потрібну пораду в скрутній ситуації. Звичайно, неможливо, щоб всі ці якості поєднувалися в одній людині. Кожна людина індивідуальна і в житті намагається досягти своїх цілей. Немає схожих людей з однаковими думками, ідеями, звичками, здібностями. У всіх вони розкриваються не в один час і по-різному. Всі ми різні: спокійні і запальні, повільні і енергійні, добрі і злі. Треба вміти миритися з чужими недоліками, сприймати людей такими, які вони є, тобто бути толерантними особистостями. Адже не буває ідеальний людей, і кожен школяр хоче, щоб його сприймали як особистість, поважали його погляди, рахувалися з його думкою. Головна умова і правило хороших відносин між людьми звучить так: поводься з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою. Адже кожному подобається, коли його люблять, пробачають, коли йому допомагають.

На жаль, від сучасних учнів нерідко можна почути і насмішку на адресу тих, хто прагне до досягнення поставленої мети: отримати гарну освіту і професію. І ці насмішки часом гасять бажання вчитися у здібних учнів, творчих натур. Адже головне завдання будь-якого учня вчитися. Шкода, що не всі школярі усвідомлюють пріоритет знань, так необхідний їм у майбутнім дорослому житті.

«Освіта — це те, що більшість отримує, багато передають і лише деякі мають», — говорив філософ К. Краус ще в минулому столітті. Це означає, що своїми знаннями потрібно вміти користуватися, а це не кожен школяр може. Мабуть, не вистачає терпіння, посидючості, може бути, заважає зайва скромність, страх зайвий раз підійти до вчителя, запитати про те, що не зрозуміло. А може, просто не навчився вчитися, здобувати знання самостійно, виділяючи з величезного потоку інформації тільки саме головне, важливе, необхідне.

Адже у сьогоднішнього школяра є багатющі можливості для самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення. Крім довідників та енциклопедій, які вільно продаються на прилавках магазинів, до їх послуг мережа Інтернету. Про таку «розкіш знань» у 70-80-ті роки школярі і не мріяли. Так сьогодні кожен учень може стати відмінником. Головне — захотіти.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: