Собор Василя Блаженного не тільки головний храм Червоній площі, але і символ всієї Росії. Він побудований в 1555-1561 роках за указом Івана Грозного на честь підкорення Казанського ханства. Штурм Казані розпочався 1 жовтня 1552 року, у свято Покрови Божої Матері, тому «офіційна» назва храму — храму Покрова Божої Матері. Собор являє собою симетричний ансамбль з восьми церков, що оточують центральну церкву, увінчану шатром. Кожна з восьми церков названа в честь святого, в чий день відбулося те чи інше значуща подія казанських походів Івана Грозного. Центральна присвячена святу Покрови Божої Матері, що дало назву всьому храму. Церкви увінчані ошатними куполами-луковками. Всього в соборі дев’ять іконостасів, у яких перебуває близько 400 ікон XVI-XIX століть. Стіни собору прикрашені фресками. Також там можна помилуватися портретної і пейзажної живописом, церковним начинням. Серед особливо цінних експонатів — потир XVII століття, що належав царю Олексію Михайловичу. З собором пов’язано безліч легенд. Спочатку на цьому місці стояв білокам’яний храм, де був похований шанований у Москві юродивий Василь Блаженний. Нібито він сам збирав гроші на майбутній собор, приносив їх на Червону площу і кидав через праве плече. Ці монети так і лежали на землі недоторканними, поки юродивий перед смертю не віддав їх Івану Грозному на будівництво собору. Зодчими, побудували собор, літопис вказує якихось Барму і Посника Яковлєва. Однак є теорія, що насправді існував один майстер — Іван Якович Барма, прозваний Постником за прихильність суворому посту. Відома легенда, ніби побачивши дивний храм, Іван Грозний повелів засліпити майстрів, щоб вони не повторили більше ніде свій шедевр. Але це, швидше, міф, так як і в подальшому ім’я Посника зустрічається в літописах у зв’язку з створенням інших чудових архітектурних пам’яток.