Комусь можливо важко визначити, яка з шкільних дисциплін йому більше подобається. Я теж не відразу для себе визначив мій улюблений шкільний предмет. І це не тому, що мені подобаються всі, або навпаки – жоден не по душі. Просто час іде, людина може змінюватися. Я теж змінююся. У молодших класах мені більше подобалося вирішувати задачки, потім – вести щоденник спостережень за природою, потім щось змінювалося далі і більше в моєму сприйнятті світу.
Зараз я дуже люблю літературу. Взагалі люблю читати. Тепер це може не дуже популярно – читати. Люди, звичайно, читають. Але в нинішній вік сучасних технологій більше читають для того, щоб отримати інформацію. У більшості людей є звичка читати тільки з монітора комп’ютера або з екрана планшета. Та й то, люди, читаючи, лише пробігають очима по тексту, вихоплюючи для себе найважливіші вершки інформації.
Ось, для багатьох це і є читання. Але адже книги – це цінність. І ніколи не можна відривати себе від читання книг. Для мене це дуже важливо.
Причому я читаю авторів різних епох. Класиків читаю і сучасних авторів. І мені здається, що автор будь-якої епохи може збагатити читача, вплинути на його сприйняття світу. Та, власне, це не здається, що це так і є. Класики прищеплюють поняття честі і совісті, людяності. Письменники часів Союзу вчать любові… до Батьківщини і патріотизму. Сучасні автори багато звертають уваги на стосунки між чоловіком і жінкою, на прагнення до справедливості. Це в загальному. А якщо бути уважним, то можна зрозуміти, що кожен письменник індивідуальний, і несе читачеві цілу гаму почуттів. Люблю також поезію. Є у мене і улюблені поети. Хто багато пише про природу, хтось про кохання, хтось про війну. Але кожен з них теж розкриває в своїх віршах свій дивовижний внутрішній світ. Ось це і подобається мені в літературі. Читаючи твори, я долучаюся до цього внутрішнього світу автора. Розумію його біль, його сльози, його прагнення, його любов.
Люблю уроки літератури як раз ось за це. Вони допомагають краще зрозуміти почуття і образи героїв творів. Люблю роздумувати про цих людей – літературних героїв. Я часто думаю про те, як би я порозумівся з тим або іншою людиною, якщо б познайомився з ним у реальному житті. Це дуже захоплює. Також думаю про те, як би склалося життя того чи іншого персонажа, якби він жив у наш час. Я і сам трохи пишу. Написав кілька оповідань. Головне, що не довелося нічого вигадувати. Просто слухав різні розповіді дорослих про їхнє життя. Потім викладав ці події, намагаючись так само вкладати в розповідь своє особисте ставлення до подій. Мені це дуже подобається.