Тендряков Володимир Федорович (1923 — 1984), прозаїк.
Народився 5 грудня в селі Макарівська Вологодської області в сім’ї народного судді, потім став прокурором. Після закінчення школи пішов на фронт, був поранений і демобілізований. Жив в кіровській області, викладав у школі військова справа, потім був секретарем райкому комсомолу.
У 1945 Тендряков приїжджає в Москву, поступає вчитися у ВДІК на художній факультет, але через рік переходить в Літературний інститут ім. М. Горького, який закінчив у 1951 році. У студентські роки починає писати оповідання.
У 1948 — 53 публікує кілька оповідань у журналі «Огонек» (перше оповідання — «Справи мого взводу»). З 1955 стає професійним письменником, віддаючи весь час літературної праці. Пише оповідання, повісті, романи.
У 1950-ті написані — «Серед лісів», «Не до двору» (пізніше кінофільм «Чужа рідня»), «Негода», «Вибоїни», «Тугий вузол», «Чудотворна» (пізніше — однойменний фільм) і ін
У 1960-ті виходять — «Трійка, сімка, туз», «Суд», «Коротке замикання», «Поденка — вік короткий», «Смерть», «Апостольська відрядження».
Перший великий роман був написаний в 1959 — «За біжучим днем», потім — «Побачення з Нефертіті» (1964), «Замах на міражі» (1979 — 82), опублікований тільки в 1987.
У 1970-ті побачили світ повісті «Ніч після випуску», «Затемнення», «Розплата та ін. Повість «Шістдесят свічок» не дозволялося публікувати протягом 10 років (була видана в 1980).
Посмертні публікації творів Тендрякова були здійснені в 1988 — «День, витіснив життя», «День сьомий», «Донна Анна» (1969 — 71); «Полювання (1971), «На благословенному острові комунізму» (1974). Помер Ст. Тендряков 3 серпня 1984 в Москві.
Володимир Федорович Тендряков, народився 5 грудня 1923 року в селі Макарівська Вологодської області. Батько Тендрякова був народним суддею, який згодом став прокурором. Після закінчення школи майбутній письменник іде на фронт, де отримав серйозне поранення та був звільнений у запас. Після демобілізації, він працював в Кіровській області воєнруком у школі. Трохи пізніше його запросили на посаду секретаря райкому комсомолу.
У 1945 році Тендряков надходить у московський ВДІК на художній факультет. Проте через рік він вирішив перейти в Літературний університет імені Горького, який закінчив у 1951 році. Будучи студентом, Тендряков починає створювати свої оповідання.
Починаючи з 1948 по 1953 роки, автор публікує кілька своїх творів у знаменитому виданні «Вогник». А з 1955 року він впритул зайнявся своєю творчою діяльністю. Піком його творчості можна назвати 50 — 60 роки двадцятого століття. В цей період письменник створив більшість своїх творів. По деяких з них навіть поставлені фільми.
Свій перший великий роман, який називався «За біжучим днем», Тендряков написав у 1959 році. Після цього, він створив ще кілька творів, які публікувалися великим тиражем, і мали нечуваний успіх. Серед них можна відзначити «Побачення з Нефертіті» і «Замах на міражі».
У Москві, 3 серпня 1984 року, Володимир Тендряков помер.