Розмовний стиль використовується людьми для спілкування в побуті з метою передачі своїх думок, почуттів, а також повідомлення про що-небудь.
Довгий час існувала помилка, що основні мовні засоби розмовної мови – це розмовні слова. Це не так.
Насправді основу розмовного стилю становлять нейтральні засоби мови, тобто слова, що вживаються в усіх стилях мовлення: сім’я, піти, обід, вечір і ін.
Менший відсоток складають розмовні слова (брязнути, приперся, гуртожиток), просторіччя (нині, допіру, ехай) і жаргонізми (пацан, бабки (гроші) і т. д.)
Особливістю синтаксичної побудови розмовного стилю є використання в основному неповних речень (Наташа додому, він – за нею.). Це обумовлено тим, що при розмові завжди… є можливість перепитати, показати на предмет обговорення.
Крім того, важливу роль відіграють жести, міміка, замінюють собою частину інформації, яку можна було б висловити словами. Дуже рідко використовуються складні речення, а якщо використовуються, то це в основному безсполучникові пропозиції (Приходжу додому, бачу – брат знову приводив своїх друзів.).
Для розмовного стилю характерні звернення, спонукальні і питальні речення. Часто в розмовній мові використовуються вступні слова, вигуки, модальні частки (Уяви, завтра іспит. Та я ж не готовий!).
Також широко використовуються слова з суфіксами емоційної оцінки (наприклад, зменшувально-пестливі): матуся, кисонька, а також усічені форми імен іменників, особливо імен власних: тат, мам, Міш, Вань і т. д.