Вираз «Справі час, потісі година» давно увійшло в наш побут і стало народною мудрістю. Зазвичай, мається на увазі, що людині потрібно припинити байдикувати і взятися за роботу. Іноді, навпаки, приходить час відпочити від важкої праці.
Прислів’я можна розуміти так, що час і годину не є однаковими поняттями. Час — це довгий проміжок, майже нескінченний, а годину — це короткий, обмежений відрізок часу. Формулювання «справі час» може означати, що робота є постійною і безперервною. Але відпочинок теж має місце в нашому житті, хоч для нього і відводиться тільки «час» — період, який є значно коротшим від часу, необхідного для роботи.
Однак ця приказка має і інше значення. Раніше поняття «час» і «час» були синонімами, і деякі люди вважають, що сенс давнього виразу полягає в тому, що відпочинку потрібно присвячувати стільки ж часу, скільки і праці.
Іноді люди, занадто сильно поринувши в роботу, забувають про відпочинок і таких простих речах, як прогулянки з сім’єю, спілкування з друзями. Мій тато, на жаль, часто так робить, і нам з мамою доводиться нагадувати йому, що «справі час, потісі годину». А інші — такі, як мій старший брат — навпаки приділяють «потісі» занадто багато часу, забуваючи про «справу». В результаті він нічого не встигає і виникають неприємності. Тут ця прислів’я теж виявляється корисною.
Я вважаю, що свій час потрібно розподіляти так, щоб це не йшло в збиток ні праці, ні відпочинку. Моя мама каже, що гармонія в житті досягається через рівновагу, і я з нею згоден. Ця стародавня приказка також вчить нас цінувати час і не забувати про його швидкому плині. Вона допомагає усвідомити необхідність і рівноцінність праці і відпочинку. Своє життя я хочу побудувати так, щоб правильно поєднувати роботу і відпочинок, тоді вона буде повним і яскравим.