Твір “Собаче серце” образ Шарікова

Булгаков у своїй повісті “Собаче серце” представляє читачеві повний “комплект” пороків людства в особі Поліграфа Поліграфовича Шарикова.

Кульок є “вдалим експериментом” професора Преображенського і доктора Борменталя. Медики, в результаті хірургічного втручання пересадили серце п’яниці Клима Чугункина псу по кличці Кульку. Незабаром пес почав “еволюціонувати” і видозмінюватися. В кінці Поліграф Поліграфович, а саме це ім’я обрав себе “воскресіння”, прийняв людський вигляд.

Так само Булгаков наділяє “нового” людини кепським характером. Кульок жадібний, хамуватий, заздрісний і не має повагу до оточуючих. Для нього не існують поняття дружби, вдячності, поваги.

Всі праці по перевихованню Шарикова, для професора пройшли даремно. На будь-яке зауваження, Поліграф обурено відповідав, ображено і зухвало. Він вважав, що раз вже Преображенський зробив з нього “людини”, то і повинен забезпечувати всім до кінця життя.

Частково Кульок прав і професор прекрасно розумів, тому перший час “нахабі” багато сходило з рук. Однак чим більше “знайомився” з Москвою і її жителями, тим складніше професор ставало залишатися у власній квартирі.

Після знайомства Шарикова з товаришами з домоуправління, професор і зовсім відпустив ситуацію. Він зрозумів, що Поліграф не тільки малообразован, але ще й дурний. Дурість ця виявлялася практично у всьому: в невмінні підтримувати світську бесіду, у виборі одягу, в небажанні чому-небудь навчатися.

Однак Кульок виявився… дуже хитрим. Він намагався триматися ближче до “влади”, тому завів дружбу з начальником жилтовариства Швондером. Пізніше, саме з подачі нового друга, Поліграф став вимагати у професора видати йому папір, на отримання документів. Стає ясним, що він планував назавжди залишитися жити у Пилипа Пилиповича, так як такою витівкою виявилася намір привести в чужу квартиру свою наречену.

Цього Преображенський не допустив. Він розкрив справжню “сутність нареченого” і розповів про те, яким насправді чином з’явилися шрами на голові у Шарикова. Автор відкриває ще кілька вад Поліграфа, це брехливість і підлість. “Піддослідний” не тільки обдурив дівчину, але ще й намагався погрожувати розправою.

Швондер тим часом все ближче підбирався до квартирі Преображенського. Його не залишала думка, що професор займає таку велику площу. Він почав шукати шляхи, які ведуть до “неприступним” дверей, і знайшов вихід в особі Шарикова.

Через невеликий проміжок часу після невдалої одруження”, Кульок заявив професор про належної йому частини на нерухомість. Після цієї розмови Поліграф Поліграфович знову потрапляє на операційний стіл до Преображенського і Борменталю.

В образ Шарікова Булгаков не вклав нічого позитивного. Поліграф став жертвою якоїсь, ущемленим, озлобленим і ображеним на всіх. І це все притому, що ніхто крім Швондера, не бажав і не робив поганого.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: