Твір “Що я люблю робити”

У кожної людини є свої переваги і улюблені заняття. Одним нічого більше не треба, дай посидіти біля комп’ютера і погортати сторінки інтернету. Комусь подобається читання книг і журналів. І нічого навколо він вже не чує і не бачить, він зайнятий цікавим сюжетом твору. А деяким просто подобається гуляти у дворі з друзями і товаришами. У мене особисто існує дуже багато улюблених справ, якими я з великим задоволенням можу займатися.

Я, як не дивно для юнака, дуже люблю проводити багато свого вільного часу в колі своєї великої родини. Мені дуже цікаво розмовляти з татом, у нього можна запитати про все, і на будь-яке питання я обов’язково отримаю вичерпну відповідь. Він дуже багато чого знає, я теж хочу бути грамотними і знаючим. З мамою ми можемо весь вихідний день провести на кухні. Я дуже люблю готувати, особливо, якщо це щось новеньке. Ми з мамою любимо експериментувати і пробувати готувати різні страви, з різних кухонь світу. Для цього ми спеціально ходимо в магазин, вибираємо потрібні в рецепті продукти. Як приємно після завершення приготування зробити всім рідним сюрприз у вигляді нового блюда. Зазвичай ми намагаємося його дуже красиво прикрасити і подати на стіл в красивою посуді.

Ще одне з найулюбленіших занять – це проводження часу зі своєю сестрою. Вона ще дуже маленька, їй всього два роки. Але… вона вже така смішна і цікава. Потрібно обов’язково за нею постійно дивитися, щоб вона не встигла ніде “нашкодив”. Її допитливість не знає меж, скрізь вона повинна все перевірити, переглянути всі шафки, до яких може дістати. Мама навіть деякі дверцята зав’язала хрест-навхрест гумкою, щоб моя молодша красуня не змогла їх відкрити.

Але саме, мабуть, улюблене заняття, це виїзд всієї нашої сім’ї на природу. Ми намагаємося частіше це робити. Всією дружною компанією ми завантажується в машину, в багажнику якої замариноване м’ясо на шашлик, ціла сумка з овочами, фруктами та іншою смакотою плюс окрема коробка для провізії сестрички. Недалеко, всього в декількох кілометрах від міста, є дуже гарне місце, куди ми приїжджаємо у вихідний день. Папа відразу ж нам усім дає завдання по збору сухих гілок для багаття, сам виставляє на галявині стіл і стільці, мама накриває на стіл. Сестра з бабусею в цей час обстежують околиця, збирають квіти і ягоди. Поки ми “нагулюємо” апетит, тато вже приготує шашлик і ми всі примощуємося по місцях, повністю готові до такої приємної трапези. Тут вже нічого не потрібно вигадувати, все і так дуже смачно. Свіже повітря, рідні поруч, що ще потрібно? Поки я ще не дуже виріс, я насолоджуюся спілкуванням зі своєю сім’єю. Знаю, що скоро такого не буде, я поїду вчитися в інше місто, тому й користуюся моментом.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам