Спочатку звернемося до тлумачного словника. «Вихованість — це вміння себе вести». Що ж означає вміння вести себе в колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатися, і підтримувати у суспільстві розмова, і правильно їсти, одягатися, і вміння вести себе в громадських місцях.
І неправильно думають ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо «вихована людина», ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і насамперед внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливим, вихованим, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Судіть самі: поснідавши десь на лісовій галявині, найлегше, звичайно, «забути» там залишки їжі, папір. Більше клопоту — зібрати все це і закопати або взяти з собою, щоб потім викинути в сміттєвий ящик.
Поступитися місцем в переповненому автобусі літній людині — це значить самому відчути помітну незручність. І без вагань це зробить кожен вихована людина. Вона ж не дозволить собі включити транзистор під вікнами житлового будинку. Вона знає: ми живемо у вік, коли навколо і так шумно, як же не оберігати спокій і тишу?
Вихованість — це не тільки ввічливість і привітність. Це і людяність. Це — бути серед людей Людиною. Для цього, насамперед, потрібно мати такі внутрішні якості, 3як щирість, доброта. Несподіваний життєвий конфлікт вихована людина вирішить швидше з гумором, ніж з досадою.
Зовнішня культура, поведінка людини не відділені глухою стіною від її внутрішнього, духовного світу. Слухання музики, споглядання творів мистецтва, читання книг — все це збагачує духовний світ людини, а отже, й сприяє вихованню.