Твір роздум

Що таке майбутнє? Яким воно стане через кілька десятиліть? Що чекає нас там, за тою, що важко вхопити і в той же час точно і назавжди визначеною межею, де зараз вже стане минулим, а минуле перетвориться в далеку історію. Ці питання вічні, як вічна і сама життя. Люди завжди шукали відповіді на них, намагалися зазирнути у своє майбутнє, передбачити його. І завжди здається, що в майбутньому чекає щось незвичайне: світле, повне радості, позбавлене печалі.

Я думаю, нам необхідно як можна краще пізнати історію та культуру минулого. На ньому покоїться нинішній порядок речей і майбутнє розвиток життя. Без минулого неможливо ні зрозуміти, ні оцінити по достоїнству наш сьогоднішній день, ні уявити собі майбутнє. Тільки знаючи і люблячи свою батьківщину, ми можемо домогтися її процвітання, а отже, і благополуччя для себе, а потім і для своїх дітей і онуків. Нам необхідно знати свої корені, адже саме в наших руках майбутнє країни. Кожна пора по-своєму неповторно. Кожна — зі своїм обличчям, своїми звершеннями, турботами, своїми радощами та трагедіями. Кожен народ піддається випробуванням своєї Історії: одні народи не витримують ударів долі і тоді припиняють своє існування, інші долають їх, і йдуть до нових випробувань, щоб знову і знову доводити своє право на перебування на цій планеті.

На частку нашої країни в минулому випало чимало змін. Це революції, війни, зміна урядів, катастрофи, епідемії. Найважливішим випробуванням, довели духовну фортецю нашого народу, на мій погляд, була Велика Вітчизняна війна. Це урок мужності, героїзму. Це і урок гордості. Зараз ми будуємо нову, сучасну державу, ми мріємо про його світле і радісне майбутнє, про піднесення авторитету нашої країни в усьому світі. Звичайно, хочеться, щоб всі громадяни країни жили щасливо і заможно, але не можна забувати, що в гонитві за матеріальними благами все більше втрачається людяність.

Всі люди бачать одне і те ж навколо, але одні проходять повз і багато чого не помічають, а інші побачать примітне в самому звичайному і напишуть, розкажуть про красу навколишнього світу.

Людина — підкорювач простору і часу. Це найбільш важкий і цікавий шлях, слідуючи якому люди осягнуть Вища Знання про великого, піднесеному і прекрасному призначення людини. Моя батьківщина йде вперед. Хочеться вірити, що в майбутньому вона буде сильною, міцною, що її чекає світле майбутнє. В майбутньому обов’язково збережеться політична та економічна свобода, усі працьовиті люди нашої країни стануть незалежними і забезпеченими. І якщо кожен буде робити свою роботу на совість, думаючи про благо країни, ми займемо гідне місце серед європейських держав. Мені здається, що наша країна йде вірним курсом і тому нам не можна зупинятися, а тим більше повертати назад. Хотілося б, щоб моя країна пройшла цей шлях з найменшими втратами. І ще про одне хочеться сказати: держава буде міцною лише тоді, коли люди стануть його поважати, коли в особистих цілях кожного громадянина буде присутня така мета, як процвітання всієї країни.

Я думаю, що моя родина буде щасливою. Така прекрасна країна з такими чудовими людьми заслуговує щастя!

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: