Іван Бунін був неперевершеним майстром малої прози. У невеликих оповіданнях він міг не тільки зобразити глибину швидкоплинного почуття, але і створити повну психологічну картину героя. Твір по творчості Буніна пишуть школярі з року в рік. Які теми подібних творчих завдань вони вибирають частіше?
Твір по творчості Буніна являє собою письмову роботу. В ній учень на основі прочитаних творів та спеціальної літератури аналізує ту чи іншу особливість письменника. Іван Бунін – в деякому роді унікальний автор. Тема любові у його творчості займає чи не найголовніше місце. При цьому розкрита вона надзвичайно глибоко, проникливо.
Твір по творчості Буніна нерідко присвячують темі кохання, і насамперед тому, що саме цей письменник першим заговорив про почуття між чоловіком і жінкою настільки відверто. Принаймні, цього до нього в російській літературі не робив ніхто.
Особливістю оповідань Буніна є трагічність. При цьому стиль оповіді дивно лаконічний. Досить згадати твір “Кавказ”, в якій автор досить сухо оповідає про любовний зв’язок головного героя і заміжньої жінки. Бунін без зайвих відступів розповідає читачеві про егоїстичної пристрасті своїх персонажів. Лише побіжно героїня оповідання згадує дружина – людини жорстокого і гордого. Обдурений чоловік кінчає життя самогубством. Останні години з життя людини, якого зрадила кохана жінка, описані стримано, скупо. І в цьому характерна особливість стилю автора. Твір по творчості Буніна школярі часто пишуть на тему кохання як пороку і вищої духовної цінності.
Для емоційного підсилення Бунін в оповіданні “Кавказ” використовує пейзаж – холодний московський і сонячний південний. Особливе місце займає природа у творчості Буніна. Твір по одному з його творів можна також присвятити значення пейзажу. Але найбільш яскраву роль зображення природи… грає в оповіданні “Антонівські яблука”. Запах стиглих яблук, покинута садиба і спогади автора – це те, що дозволяє читачеві поринути в атмосферу російської села.
Природні явища в прозі і поезії Буніна нерозривно пов’язані з почуттями і відчуттями героїв. У вірші “Самотність” читач зустрічає такі слова, як “негода” і “тоска”, “дощ” і “сіра імла”. І читач, вивчаючи це поетичний твір, глибоко переймається почуттями героя, що опинився в повній самоті в холодну дощову погоду.
Бунін залишив батьківщину в 1918 році. Але він ніколи не поривав духовного зв’язку з нею. Однією з центральних тем стала Росія у творчості Буніна. Твір на цю тему присвячують як на ранніх поетичних творів, так і пізньої прози, виконаної гіркої туги за рідним місцям. До еміграції образ Росії у Буніна був сумний, навіть похмурий. Оповідання “Село” оповідає про злиднях і моральні наслідки неправедного способу життя.
Чим ближче Бунін наближався до дати своєї смерті, тим болючіше йому було відчувати віддаленість від Росії. В останні роки він цікавився виключно культурою і літературою країни, з якої змушений був тікати після революції. Для творчої роботи на тему “Образ Росії в оповіданнях Буніна” в якості першоджерела можуть служити твори, в яких родина навіть не згадується. Адже туга російського емігранта – це і є зворотний бік любові до Росії.
Для написання твору на подібну тему підійде розповідь “Париж”. Два самотніх людини зустрічаються в столиці Франції. Вони чужі в цьому місті. Але вони знаходять один одного. Щастя їх, втім, триває недовго. Герой вмирає. В кінці розповіді у читача створюється враження, що його кохана перенести втрату не зможе, бо далеко від батьківщини будь-яка біль відчувається у сто крат сильніше.