Шкільні роки – це роки, які назавжди залишаються у серці дорослої людини, чудовий час, який згадується з радістю і ностальгією.
Мені пощастило, що я вчуся в школі №49 р. Москва. Ось уже протягом 10 років, щоранку ми з однокласниками відкриваємо двері рідної школи і потрапляємо в яскравий, галасливий, барвистий світ вчителів та учнів, у якому всі до чогось готуються і кудись поспішають. Кожен в цьому світі виконує якусь функцію і є невеликою часткою величезного організму, який називається – “школа”.
Школу можна порівняти з багатодітною родиною, у якій учні – це діти, а вчителі – батьки. Саме вони, другі батьки навчили нас читати, писати, мудрості життя. Пам’ятаю, як у першому класі нам було важко виводити кожну циферку або букву, але вчителі не тільки нас навчили грамотності, але й спілкуватися, дружити зі своїми однолітками. Тут ми дорослішаємо, вчимося виходити з різних життєвих ситуацій, формуємо свій характер. В школі складається наше ставлення до близьких нам людей, до навколишнього світу і ми починаємо краще розуміти себе. Буває, що іноді ми з однокласниками сваримося, іноді влаштовуємо різні вечірки або ходимо всім класом в кіно, а іноді, закохуємося і переживаємо перші розчарування.
Навчається в нашій школі дуже затишно. Просторі світлі класи з величезними вікнами, прикрашені квітами широкі коридори, безліч картин на стінах і стендів з корисною інформацією в кожному кутку коридору – це все про нашу школу. Все доглянуто, чисто, навколо жодної смітинки. По-черзі, ми самі стежимо за порядком і дисципліною на перервах, в кожному класі кожен день є черговий, який відповідає за чистоту і порядок.
Після капітального ремонту школи, в кабінетах варто сучасні меблі, інтерактивна мультимедійна дошка та різна відеотехніка, з… допомогою яких вчителі показують презентації в PowerPoint для пояснення нового матеріалу, щоб нам легко запам’яталася нова тема. Кабінети фізики, хімії та біології оснащені різними колбами і аналітичними приладами, необхідним для проведення дослідів і лабораторних робіт. Ще у нашій школі є кілька комп’ютерних класів з Wi-Fi інтернетом. Після уроків ми з однокласниками частенько сидимо там і шукаємо потрібну для будь-якого уроку інформацію, різні твори, реферати, статті на цікаві теми. Це дуже корисно і зручно.
Спортзал наш великий і обладнаний тренажерами. Є окремий волейбольний і баскетбольний зал. І звичайно великий 25-метровий басейн. Іноді в суботу ми з друзями ходимо в баскетбольний зал пограти в нашу улюблену спортивну гру.
Колектив у нашому класі – дружний, згуртований, і кожен допоможе тобі в скрутну хвилину. Є в нашій школі кабінет психолога, де можна соромлячись, отримати відповіді на свої запитання, розповісти про свої проблеми чи просто попросити ради. Для молодших класів діють безкоштовні гуртки, де кожен може вибрати собі заняття за інтересами. Ну і, звичайно ж, є велика їдальня, де ми можемо на перервах або після обіду смачно, ситно і, головне, безкоштовно підкріпитися.
Вчителі нам теж подобаються. Бути вчителем у наш час не дуже легко, адже це дуже невдячна і складна праця, з мізерною зарплатою. Якщо до цього додати, що ми “не подарунки”, зі своїми особливостями, поглядами і схильності до різних предметів, то бути вчителем стає подвигом. Але, вони роблять все, щоб розкрити наші здібності і таланти, зробити нас впевненіше в собі, допомогти нам знайти свій шлях у житті і визначитися з майбутньою професією. А головне, вчителі викладають нам найважливішу з усіх наук – бути вихованими, добрими, справедливими і чесними людьми.