Головним героєм легендарного роману Івана Сергійовича Тургенєва “Батьки і діти” є Євген Базарів. В образі цього молодого людини письменник відобразив прогресуючі настрої молоді 60-х роках ХІХ століття – заперечення консервативних істин і старих ідеалів, практичність поглядів і дій, небажання йти на компроміси, незалежність.
Євгеній Базарів – молодий перспективний студент, який прагне стати лікарем. З одного боку – це простий, вільний від забобонів, працьовита людина зі своїми життєвими принципами. Він зацікавлений в освіті, сам заробляє собі на навчання. Базарів дійсно хоче стати лікарем і допомагати людям, тому самовіддано і серйозно ставиться до навчання. При цьому Базарів зображений у романі як нігіліст, тобто людина, яка заперечує всі нематеріальне, для якого не існує ніяких авторитетів.
Базарів ні перед чим і ні перед ким не прихиляється, ніколи нічого не приймає на віру. Його практичність, сила волі і незалежність від чужої думки змушують поважати цього героя, адже всі його судження не голослівні, кожне з них молодий чоловік теоретично обґрунтовує. Проте надмірна самовпевненість Євгена у своїй правоті і повне заперечення їм простих людських почуттів справляють на читача змішане враження. Дружба, любов, сімейні цінності, мистецтво і навіть наука, якої Базарів так захоплений – все це він заперечує, тому що вважає марним. Холодний раціоналізм і розважливість героя відштовхують. Але Євген досить близький до народу. Як розумна і освічена людина він виступає за свободу селян, розуміючи, що існуючий суспільний лад не… призведе ні до чого хорошого.
Молоде покоління того часу прагнуло до змін, його щиро хвилювали проблеми, існуючі в Росії. Але, заперечуючи діючі в країні порядки, крім самої ідеї про зміну соціального ладу, протестує молодь не могла запропонувати натомість жодної програми для її здійснення. Базарів, як представник цього покоління, вважав, що створювати нову програму – не його турбота, його справа – зруйнувати існуючу. На його думку, молодь покликана розчистити місце для створення чогось нового, а створювати будуть вже наступні покоління.
І. С. Тургенев через образ Євгенія Базарова показує помилковість такої філософії руйнування, в той же час співчуваючи героєві. Цинічний світ Базарова руйнується, як тільки в його житті з’являється відчуття, яке він так несамовито заперечував – любов. Це випробування піддав сумнівам всі погляди Базарова, змусивши героя переглянути їх. Одинцова ганна викликала у Євгена одночасно любов і злість, адже через неї похитнувся стовп принципів, на якому будувалася вся життя Базарова.
Коли смерть приходить до Євгена, любов і романтизм беруть верх над нігілізмом. Він розуміє, що заперечувати почуття, релігію, красу, мистецтво – було помилково.
Як Ганна викликала у Євгена змішані почуття, так і сам Базарів викликає у читача неоднозначні емоції. Це і повага, і осуд, і співчуття. І. С. Тургенев в одному образі вмістив проблему цілого покоління, яке поклало собі на плечі непосильну задачу. Випадковою загибеллю свого персонажа письменник говорить про те, що час Базарова ще не настав.