В даному тексті Бондарєв Ю. зачіпає, в числі багатьох, питання про те, що важкі випробування, навіть такі, як війна, не можуть убити здатність людини радіти життю: сміятися, захоплюватися красою світу, любити. Незважаючи на те, що війна міняє людину необоротно.
На підтвердження своїх слів автор наводить приклад з власного життя. Він згадує часи Великої Вітчизняної війни, яку пройшов, будучи зовсім юним людиною. І за його твердженням, “за довгі чотири роки війни, відчуваючи поблизу свого плеча вогняне дихання смерті, …, ми не втратили в собі колишній світ юності, але ми подорослішали на двадцять років і, думалось, прожили їх так докладно, так насичено, що цих років вистачило б на життя двом поколінням”.
До такого висновку приходить не тільки Бондарєв Ю.. Всі письменники, особливо ті, хто виніс війну на власних плечах, говорять про те ж. У ті роки страшних випробувань їм допомагала виживати віра і… молодість, молодість душі, перш за все, – прагнення, незважаючи ні на що, життя і світла.
Підтвердження тому ми знаходимо в багатьох творах про війну. Так, героїні повісті Б. Васильєва “А… зорі тут тихі…” молоді, сповнені сил, планів і надій. І це незважаючи на те, що кожна з них встигла пережити трагедію. У кого-то війна забрала чоловіка, у кого-то дитину, у когось- усі сім’ю. Безумовно, таке не могло пройти безслідно для дівчат – вони стали суворішими, сумніше, у їхніх очах з’явилась біль, а в житті – ненависть і бажання помсти. Але жіноча, людська природа змогла подолати і це – незважаючи ні на що, в героїнях залишилося бажання любити, подобатися, бути красивими.
Прекрасною ілюстрацією думки Бондарєва є і поема А. Твардовського “Василь Тьоркін”. Молодість душі, почуття гумору, любов до батьківщини і своїм співвітчизникам дозволяє головному герою не тільки виживати і гідно воювати, але і допомагати людям, підтримувати їх дух і бажання боротися.
Таким чином, я згоден з тим, що війна – це важке випробування, яке, однак, не в змозі зруйнувати людини. У кожному з нас закладено прагнення до життя в самому широкому розумінні. І екстремальні ситуації лише з більшою силою виявляють цю любов до життя, бажання боротися за життя, щастя, світло.