Твір по тексту Богомолова

Проблем у сучасному світі дуже багато. Одна з них – проблема прояви справжнього героїзму у воєнні роки. Саме це питання піднімає автор даного тексту Ст. Богомолов.

Це актуальна проблема будь-якого часу, і мене, жителя сучасного суспільства, вона не може не хвилювати. Справжній герой відрізняється від боягуза тим, що вміє подолати страх смерті, що не словами, а ділом доводить свою любов до Батьківщини. Ось і герої тексту Богомолова, не думаючи про своє життя, кинули всі сили на те, щоб врятувати гарячі боєприпаси і доставити їх на берег. “Бійці і команда “Ластівки” виявилися сильніше вогню”, – таку оцінку діям команди маленького пароплава дає автор.

Ми дізнаємося з тексту Богомолова про те, що таких героїчних рейсів у Волзької флотилії було багато. На думку автора, справжній героїзм полягає у щоденному ратний подвиг простих людей. Не так важливо, що “Ластівка” – це старий тихохідний пароходишко, головне в іншому: без гучних слів бійці захищали країну, ризикуючи кожної миті своїми життями.

Я повністю поділяю точку зору автора і вважаю, що саме на таких людях, як команда “Ластівки”, тримається світ, завдяки їм… здобута перемога у Великій Вітчизняній війні.

Багато письменників піднімають цю проблему у своїх творах. Хочу звернутися до повісті В. П. Катаєва “Син полку”, в якій він розмірковує про те, як виглядає справжній герой, який він. Серед людей часто трапляються сміливці. Але тільки свідома і пристрасна любов до Батьківщини може зробити з хороброго героя. Ковальов, найкращий навідник фронту, пристрасно, але дуже спокійно любив Батьківщину й ненавидів її ворогів. Без зайвого пафосу він день у день робив все, що було в його силах, щоб звільнити російську землю від німецьких загарбників. Він, на думку письменника, і є справжній герой війни.

Згадую твір Б. Васильєва “А зорі тут тихі…”. П’ять дівчат зі своїм командиром протистоять групі німецьких диверсантів. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, загін зміг виконати завдання, але якою ціною… Ніхто з дівчат не повернувся з цього завдання. Вони загинули, захищаючи Батьківщину. А скільки було ще молодих і гарних серед тих, хто протягом довгих п’яти років кожну годину і кожну хвилину стояв на сторожі нашої Батьківщини, не чекаючи нагороди і думаючи тільки про перемогу.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: