Оповідання Антона Павловича Чехова «Агрус» вперше був опублікований в журналі «Російська думка» в 1898 році. Разом з розповіддю «Про кохання» він продовжив «маленьку трилогію». Основою твору стала історія про одному петербурзькому чиновникові, повідана автору за різними версіями відомим юристом Анатолієм Коні або Левом Миколайовичем Толстим. Цей чиновник довгий час мріяв про розшитому золотом мундирі, і коли нарешті його доставили, він не зміг одягнути вбрання, так як найближчим часом урочистих прийомів не передбачалося. З часом, позолота на мундирі потьмяніла, а через півроку чиновник помер. В оповіданні «Агрус» Чехов знайомить читачів зі схожою історією, але сюжет у твори іншого.
«Агрус» написаний у жанрі оповідання і вважається одним з кращих творінь класичної прози кінця XIX століття. Невеликий обсяг твору — зовсім не недолік, так як практично за кожним рядком розповіді криється чимала смислова насиченість. Тема необхідності реалізації своїх мрій набуває в «Агрус» особливі обриси, і в образі головного героя Чехов показує, що досягнення мети не повинно бути пов’язано з згубними для інших людей засобами.
Сюжет оповідання будується на історії, повідану Іваном Иванычем про свого брата Миколу, який зробив все можливе і неможливе для того, щоб втілити в життя свою давню мрію — купити маєток з кущами агрусу. Для цього він все життя збирав гроші і навіть недоїдав, щоб зібрати як можна більше. Потім одружився на багатій вдові і продовжував її голодом морити, поки вона не віддала Богові душу. А гроші Микола Іванович ще за життя дружини вклав на своє ім’я в банк. Нарешті мрія збулася і маєток було придбано. Але якими засобами?
Головному герою оповідання Миколі Івановичу притаманні такі риси як жадібність і самолюбство, адже заради ідеї стати багатим поміщиком він відмовляється і від сімейного щастя, і від кола друзів.
Брат Миколи Іван Іванович розповідає цю історію свого приятеля-поміщика, до якого він зі своїм другом заходить у гості. Вірно, це історія повинна бути в повчання всім багатим.
Оповідання «Агрус» написаний під впливом реалізму в літературі і є прикладом використання реалістичних компонентів, сюжетів і деталей.
Чехову притаманний в стилі мінімалізм. Автор використовував мову економно, і навіть у невеликі обсяги тексту йому вдавалося вкласти особливий сенс, завдяки гарним виразним засобам. Чехов писав так, що читачеві відразу ж ставала ясною все життя героїв.
Композиція твору побудована на вдалому прийом «розповідь у розповіді», який ведеться від імені одного з героїв.
Антон Павлович Чехов в оповіданні «Агрус» зробив акцент на необхідності «робити добро». Автор вважає, що у кожної успішної людини за дверима повинен стояти «людина з молоточком», який би постійно нагадував йому про необхідність робити добрі справи, допомагати вдовам, сиротам, знедоленим. Адже рано чи пізно навіть з найбагатшою людиною може трапитися біда.