Роман “Піднята цілина” – це твір про становлення колгоспного ладу в селі. У 1932 році Шолохов закінчив першу книгу роману а в 1959-му – другу книгу. У цій книзі розповідається про донському козацтво. Письменника цікавлять справжні долі народних мас в революції. В “Піднятої цілині” зображений найважливіший момент у житті нашої країни – колективізація, коли донське козацтво разом з усім радянським трудовим селянством переходить до нової колективної, соціального життя. У центрі роману стоять люди двох різко протилежних таборів – табору соціалізму і табору контрреволюції. Це знайшло відображення і в самій зав’язці роману. Дія “Піднятої цілини” починається стрімко: в хутір Гримучий Лог приїжджають дві людини – білогвардійський офіцер Половців і путиловський робочий Давидов. Давидов посланий партією, щоб організувати колгосп. Половців посланий для того, щоб зірвати організацію колгоспу.
Навколо них і групуються основні дійові особи. Багато дійових осіб ми бачимо в романі: комуністи Нагульнов і Разметнов, агітатор з агитколонны, комсомолець Іван Найдьонов, мужик Іполит Навіжений, Кіндрат Майданників. Це люди, які з ентузіазмом будують нову колгоспну життя. Їх роботу спрямовує комуніст Давидов. Будівництво соціалізму в селі намагаються зірвати білогвардійці, кулаки: Островнов, Бородін, Лапшинов, Фрол Дамасков, Тимофій Рваний. Ними верховодить білий офіцер Половців. Створювати нове життя комуністам доводилося не тільки в боротьбі проти куркулів і білогвардійців, створення нового життя пов’язане з подоланням власницьких уявлень про життя, століттями вихованих в селянство. В “Піднятої цілині” багато масових сцен. Це епізоди зборів, розкуркулення, забою худоби, бабиного бунту, картини весняної сівби і т. д.
У всій цій метушні ми бачимо маси людей їх настрій але в той же час Шолохов малює кожної людини окремо. Ми бачимо складний і важкий процес ліквідації старого ладу в селі і народження нової соціальної колгоспного села. Письменник створює образ народу-колгоспника. Шолохов вміє показати внутрішній світ людини. Головну роль у романі грає комуніст Давидов. Під час… колективізації партія надіслала в село 25 тисяч комуністів, для того щоб очолити колгоспи, допомогти будувати нове життя. Давидов – робочий-путиловец, слюсар, раніше був матросом, брав участь у громадянській війні. Це міцний, загартований боєць, відразу видно його принциповість і вміння працювати з людьми. Приїхавши в Гримучий Лог він відразу ж знаходить спільну мову з народом, але йому потрібно чимало часу, щоб розібратися в навколишньому оточенні. Тому Давидов уважно вивчає нове життя. Звичайно, він допускає помилки: адже він людина. Помилився в Островнове, не розпізнав у ньому ворога. Але Давидов визнає свої помилки, а це позитивна якість для керівника. Вміння працювати з людьми, направляти їх, виражається в тому, що іноді він діяв словом, а часом і власним прикладом. Ніколи не ходив за плугом, щоб надихнути людей, він береться орати. І Давидов домагається свого: люди починають працювати. Давидов політично виховує гремяченцев, при цьому терпляче роз’яснюючи людям політику партії. Він стає непорушним, якщо справа стосується його переконань. Так було в сцені бабиного бунту. Йому загрожує смерть від розлюченого натовпу. Однак Давидов не втрачає присутності духу. Чудовою рисою його є віра в майбутнє, але це не примарні мрії, не ілюзії. Він говорить про казачонке Федотці: “Хороше життя їм побудуємо, факт! Бігає зараз Федотка в батьковому картузі козачого фасону, а років через двадцять буде электроплугом навертати ось цю землю. Щасливі будуть Федотки, факт!” Письменник показує в Давидові його чарівність, ніжність, життєрадісність, зі сторінок роману постає перед нами ватажок народної маси, просто людина, цілісна натура. Крім Давидова у романі зображені Андрій Разметнов і Макар Нагульнов. Андрій Разметнов виріс у бідній родині, пізнав злидні і приниження, тому відразу пітнів служити в Червону армію і був відданий Радянській владі. Але він недостатньо грамотний. Часом йому буває важко розібратися в навколишньому оточенні, він постійно вчиться. Складною фігурою є і Макар Нагульнов.