Картина «Сталість пам’яті», написана великим іспанським сюрреалістом Сальвадором Дали в 1931 році, відрізняється, як і багато інших його роботи, особливим стилем і глибоким підтекстом, який наповнений безліччю неймовірних значень.
«Сталість пам’яті» — одна з найвідоміших і відтворюваних робіт Сальвадора Далі. З-за цього картина обросла безліччю народних назв: «Профіль», «Витікає час», «М’які годинник», «Твердість пам’яті», «Стійкість пам’яті» — деякі альтернативні назви цієї роботи.
Це твір з моменту його написання і до наших днів стала символом мінливості й хисткості часу і простору. Теорія відносності, сформульована Ейнштейном, особливим чином змішалася в мозку художника з спостереженнями за плавленим сиром, стала ідеєю, яка спонукала Дали написати цей шедевр.
На картині «Сталість пам’яті» зображено типовий для Сальвадора Дали спокійний пейзаж з невеликою кількістю деталей, що став фоном для годинників, які повільно плавляться і розтікаються, немов від спеки. Це протиставлення лінійності плину часу і зображення вигнутих і розтягнувся годин створюють особливу смислове загадку цього полотна. Єдині тверді годинники, зображені на картині, лежать циферблатом вниз і кишать мурахами — символом гниття і розкладання у творчості Дали.
Майже про всіх своїх картинах Сальвадор Дали залишав записи у своєму щоденнику, але про картині «М’які годинник» дослідники не знайшли ні слова. Звідси походить існування декількох найрізноманітніших версій щодо сенсу цього полотна. Мабуть, однією з найоригінальніших версій, є зображення художником свого страху перед чоловічим безсиллям у вигляді м’яких і безформних предметів.