Палючі промені літнього сонця вже протягом багатьох днів морили змучену землю і все навколо. Від шаленого натиску, людям, немов не вистачало повітря – вони задихалися, навіть спів птахів було не таким дзвінким як завжди. Гілки дерев вклякли, зникла зелень лугових трав – вони здавалися під натиском безжалісного сонця. І вже стало з’являтися відчуття, що все живе загине, так і не дочекавшись прохолоди і вологи, принесеної дощем.
І ось настав день, який був не настільки жаркий, як всі попередні. Люди в парку прогулювалися і про щось захоплено розмовляли. Здавалося, ніхто і не помітив, як ясне блакитне небо стало сірим і важким. Сонце заховала величезна чорна хмара, яка загрозливо насувалася. Але люди почали на це звертати увагу лише після того, як замість ласкавих дотиків вітру, їх почали стосуватися холодні краплі дощу. І раптом пролунав грім. Йому, десь далеко вторив інший грім, не менш приголомшливий. Потім, немов розрізавши потемніле небо ножем, блиснула яскрава блискавка. Вона була зовсім поруч. Люди кинулися рятуватися від стихії, вони намагалися втекти, але було вже пізно – все почалося.
Несміливі краплі дощу перетворилися на жахлива злива. Він був настільки сильний, що здавалося, хтось ллє згори з відер воду на людей. Це була перша гроза… все літо, справжня гроза! Люди тікали хто куди, до будинку було далеко, а поблизу укриттів навіть не виднілося. У багатьох навіть почалася паніка, такою страшною була стихія. Вода була скрізь, дощ був настільки сильним, як гірський водоспад.
Рух людей не мало певного напряму, адже навколо з-за сильного дощу нічого не було видно. Але все продовжували бігти. Блискавки горіли одна за одною, висвітлюючи всі, а ось звук грому доносився вже здалеку. Він вже був не такий страшний і перестав оглушати. Чутно було лише довгі гуркіт віддалюваною грози.
Раптом злива перетворилася на невеликий дрібний дощик. Багато встигли добігти до найближчого кафе і вже звідти припали до вікон, спостерігаючи за успокаивающейся стихією, яка з страшної грози перетворилася в несміливий літній дощик, крапельки якого ще барабанили по даху. Але невдовзі припинився, і він, ніби й зовсім не було нічого. Підтвердженням, ще зовсім недавно вирував зливи з грозою, були тільки величезні калюжі на вулиці, стікає вода з дахів і дерев та свіже повітря, насичений озоном.
І ось природа знову стала живою. Здавалося, що все навколо просто радіє минулого дощу. Люди вийшли із свого укриття, і їхнім очам відкрилося чудове бачення – на небі була величезна яскрава веселка. Видовище залишило масу вражень спостерігали.