Пам’ятки культури становлять особливу цінність для історії країни, якій належать. Часто вони зберігаються з давніх часів, дійшовши до нашого часу в незмінному або вже відреставрованому вигляді. Ці споруди є символами мистецтва і частиною історії держави, вони втілюють у собі яскравий талант творців, демонструючи нам всю тонкість краси і величі. Також до пам’ятників культури відносять знахідки археологів, малюнки первісних людей, стародавні ієрогліфи. Все це має величезну історичну цінність.
У Росії чимало пам’яток культури, що збереглися з минулих століть. Найвідомішими з них можна назвати Червону площу і Кремль у Москві. Це здорово, що ми прагнемо зберегти цінності культури своєї Батьківщини, дбайливо зберігаючи пам’ятники, вивчаючи їх історію. В цьому проявляється духовність і єдність народу.
Прекрасним прикладом пам’ятки культури, величного і красивого, можна назвати Цар-дзвін. Величезний дзвін має висоту більше шести метрів. Відливали його за наказом імператриці Анни Іоанівни. Дзвін виявився таким великим і важким, що його не змогли підняти, тому він залишався в плавильній ямі. При пожежі від монумента відколовся шматок. Тільки через сто років цей знаменитий пам’ятник змогли підняти – сьогодні він красується в московському Кремлі, викликаючи захоплення у кожного, хто побачить Цар-дзвін.
Старовинні храми і собори теж є пам’ятками культури Росії. Прекрасний храм Покрова Божої Матері, який в народі перейменували на Собор Василя Блаженного, своїми шістьма різнокольоровими куполами символізує зірку Віфлеєму. Вид цього святого пам’ятника культури заворожує і викликає непідробний трепет перед талантом зодчих, які створили його.
Збереження пам’яток культури – це завдання всього народу. Ми повинні вивчати свою історію, адже ставлення до минулого розкриває майбутнє країни. І повага до предків, до найбільшим їх творінь мистецтва – це ознака духовного розквіту народу.
Ще один твір від учня 8 класу за темою “Пам’ятник культури”
Що таке пам’ятник культури? Предмети, що представляють історичну, культурну та художню цінність, називаються пам’ятками. Їх ще називають артефактами…. Найчастіше такі речі належать державі, їх можуть представляти в музеях та інших місцях. Пам’ятники культури є предметом гордості країни і людей. Вони охороняються міжнародними і національними законами.
Розберемо, які предмети можна оцінювати як пам’ятника культури. Пам’ятником культури може бути якийсь археологічний об’єкт, який був виявлений під час розкопок. Також культурною спадщиною можна назвати сучасну художню скульптуру. У списку пам’яток культури особливе місце належить зразкам архітектури – це величезні будівельні комплекси та палаци. Червона площа є особливим пам’ятником, який мріють побачити мільйони людей. У цьому плані нам, росіянам, дуже пощастило. Так як він належить Росії, яка славиться Московським Кремлем, Ермітажем, Троїце-Сергієвої Лаврою. У нас в країні цілі міста можна називати пам’ятником культури – це Санкт-Петербург, міста “Золотого кільця”, Москва. Організація ООН – ЮНЕСКО включила їх в список Всесвітньої спадщини.
Деякі люди кажуть, що називати пам’ятки культури можна лише ті об’єкти, які створювалися руками людини. А як бути з старезними дубами або тонкими березами, чарівну красу яких оспівували російські класики: “Відрадила гай золота березовим, веселим мовою”. Згадка їх Пушкіним, Єсеніним, Тютчева вже зробили їх художніми пам’ятниками. Вони пам’ятають тих, хто вже покинув наш світ.
Для чого люди зберігають пам’ятники культури? Дуже важко відповісти на таке легке питання. Вчителі і дорослі нам кажуть, що мистецтво, література і історія допомагає суспільству розуміти сенс життя, книги, картини і музика робить нас багатшими духовно. Роль пам’яті у розвитку життя і визначенні майбутнього важко переоцінити. Збереження пам’яток дозволяє людям знати і вивчати, як з’явилася цивілізація, як її можна зберегти.
Відвідавши невеличкий храм, який вважається місцевою визначною пам’яткою, розумієш, що саме тут відчуваєш справжнє хвилювання. Тут відвідувачі відчуваєш радість, що можна побачити священну споруду, які люди змогли зберегти кілька століть. Маленький храм тісно пов’язує людей із минулим і дає надію на майбутнє.