Людина – це істота соціальна, тому всі ми регулярно відчуваємо потребу в спілкуванні. У кого-то вона більше, у когось менше, але навіть самим скромним і відлюдним з нас хоч іноді, але хочеться вийти на вулицю, щоб побути в оточенні людей, перекинутися кількома словами з незнайомцем або провести вечір у компанії одного.
Спілкуючись з людьми, ми тим чи іншим чином будуємо наші відносини з ними. Ті, хто найбільш близький нам по духу, з часом стають друзями або частиною нашої сім’ї, інші ж залишаються просто знайомими.
Трохи складніше справа йде з родичами, адже це люди, яких ми не обираємо, і тому нам не завжди буває просто спілкуватися з ними. Відносини з вчителями у школі, викладачами в університеті, колегами та начальником на роботі теж не завжди складаються так, як би того хотілося. Але, тим не менш, це частина нашого життя, важливо вміти… приймати.
Людські взаємини часом настільки заплутані, що нам самим буває складно розібратися в тому, які почуття ми відчуваємо до людини. Особливо це стосується тих, хто нам дорогий.
Інколи ми сваримось зі своїми друзями, батьками або коханими, злимося на них і навіть не хочемо продовжувати спілкування. Але потім проходить час, і ми розуміємо, що скучили одне за одним, часто вже забуваючи про те, через що стався конфлікт.
Трапляється і так, що можна спілкуватися з людиною роками, але не знати його сьогодення. А потім відбувається якась ситуація, яка зближує двох людей, чи знайомий показує себе з іншої сторони при певних обставинах. І тоді взаємини різко змінюються.
Очевидним у спілкуванні людей залишається тільки одне. Щоб побудувати міцні і тривалі стосунки, потрібно працювати над собою. Вчитися бути ввічливим і тактовним, намагатися поступатися і рахуватися з чужою думкою і, звичайно ж, тримати під контролем свої негативні емоції.