Війна. Цей термін сам по собі вселяє в серце будь-якої людини жах і сум’яття. Жодна війна не обійшлася без жертв і руйнувань. Вона завжди несла горе і страждання, прирікала дітей на сирітство, перетворювала молодих жінок, вдів, літні батьки втрачали своїх дітей. Але найбільш масштабною і руйнівною була саме Велика Вітчизняна.
Задумайтесь тільки – у цій війні загинуло більше двадцяти мільйонів чоловік! Не дарма її називають і Другою Світовою Війною. Гітлерівська Німеччина перед нападом на СРСР провела ряд бойових дій проти багатьох країн світу, захопивши їх та зруйнувавши не тільки міста, але і багато історичні пам’ятники. Цієї долі не уникнув і наша країна.
Довгих чотири роки тривала ця кровопролитна, жахлива війна. На захист Батьківщини стали багато народів союзу соціалістичних республік і вистояли в нерівній боротьбі! Незважаючи на те, що окупанти мали гарне технічне оснащення…, готувалися до захоплення заздалегідь, мали у складі армії досвідчених воєначальників – це не врятувало їх від поразки!
Адольф Гітлер прорахувався! Він сильно недооцінив наш народ, зробивши ставку на свою армію. Але любов радянських людей до вітчизни дозволила зірвати плани ворога. Німеччина змушена була підписати акт про беззастережну капітуляцію.
Перемога в цій війні не була випадковою. Наш народ воював “від мала до велика”. Солдати воювали на фронті. Старики, жінки і діти “воювали” у заводських і фабричних верстатів, шили одяг і відправляли посилки з теплими речами фронтовикам, допомагали нашим солдатам ховатися від німців і навіть були зв’язковими у партизанів. Кожен вносив свою лепту у спільну справу.
Велика Вітчизняна Війна. Вона принесла нещастя в кожну радянську сім’ю, але не зломила наш народ! Ми пам’ятаємо і шануємо пам’ять наших предків, що подарували нам мир і чисте небо над головою!