Варіант 1
Дбайливість у моєму розумінні — це бажання допомогти, полегшити життя близькій людині або забезпечити йому комфорт. Дбайливість не може існувати без чуйності, щедрості, уважності.
Ці якості ми знаходимо в героїні оповідання Б. Екимова. Дівчина, заздалегідь приготовившая дійсно потрібні її 88
родичам подарунки, зробила це не формально, а радісно, від душі.
Крім того, справжня дбайливість безкорислива. Коли я відвідував у лікарні хвору бабусю, то помітив, як одна медсестра уважно і дбайливо ставилася до всіх хворим в палаті. Вона для кожного знаходила щирі, добрі слова.
Дбайливість — це прекрасна риса характеру, яка об’єднує людей.
Варіант 2
Я думаю, що дбайливість — це така якість, яка виражається в жалість, співчуття, бажання взяти участь у житті інших людей для того, щоб поліпшити її. Уміння піклуватися говорить про чуйності та доброті людини.
В прочитане тексті дбайливість — риса характеру дівчини, яка у вагоні електрички ділиться радістю зі своєю подругою. Вона не просто встигла придбати подарунки до Нового року: кожному з рідних дівчина підібрала щось по-справжньому потрібна. Мамі — тапочки на повсті, бабусі — солодощі для людей, які страждають діабетом, дідусеві — його улюблені детективи. Дівчина щиро раділа сама, передчуваючи посмішки та вдячність близьких.
Волонтерська робота в будинках престарілих також може служити прикладом турботливості. Відвідуючи старих і надаючи допомогу немічним людям, волонтери подовжують їм життя.
Отже, бажаючи зробити приємне оточуючим, потрібно піклуватися про них.
Варіант 3
В моєму розумінні, дбайливість — це бажання оточити близьких увагою і любов’ю, допомогти, не чекаючи прохань про допомогу. Це почуття має бути щирим, безкорисливим.
В оповіданні Б. Єкімова дбайливість — риса характеру дівчини, яка задовго до Нового року купила подарунки всім своїм рідним. Її розповідь зворушила всіх мимовільних слухачів у вагоні. Дівчина купила рідним не просто дрібнички, вона вибирала подарунки з щирою турботою про кожного з членів родини.
Таку дбайливість про свою колишню старенької вчитель виявляє і моя мама. Вона точно знає, чим порадувати Інну Миколаївну в свята, які шпалери вибрати їй на кухню або який спекти пиріг до її приходу в гості. Мама це робить якось радісно, і ми завжди щиро прагнемо допомогти їй.
Дбайливість, як мені здається, пов’язує людей невидимими нитками добра.