Твір на тему «Робіть добро»

Бути добрим, робити добрі справи, допомагати людям — всьому цьому навчають нас з самого дитинства, всі знають, як треба правильно робити, і мало хто слідує цим правилам.

Люди найчастіше думають тільки про себе і не хочуть допомагати іншим просто так, без якоїсь вигоди. Домагаючись грошей, багатства або роблячи кар’єру важко бути добрим до оточуючих, ось і здається, що їх оточують вороги, і ніхто не поспішає першим налагоджувати стосунки.

Навіщо ж у такому випадку робити добро? Роблячи добрі справи безкорисливо, ми допомагаємо комусь поліпшити своє життя, а значить, змінюємо і весь цей світ в цілому. Сама людина змінюється внутрішньо, стає краще, чистіше і не тільки допомагає іншим, але й виправляє своє життя. Не можна відкладати добрі справи на потім, або думати, що в тебе зараз немає можливості допомогти, кожен може допомогти іншому і трохи змінити світ. Поспішайте робити добро — адже пройшовши повз, ви вже не зможете повернутися і допомогти.

Найчастіше люди виправдовують себе відсутністю можливості і грошей, а свою злість і погане ставлення до людей — невдачами і труднощами: » от якби в мене був мільйон, а так що я можу або у мене і так все погано: важка робота, маленька зарплата, з чого я буду допомагати?» Але добро — це не сотні тисяч витрачених або допомогу всьому населенню земної кулі — допоможи тим, хто поруч з тобою і тоді на землі не залишиться нещасних. Як багато значать для нас добре слово і щиро участь і, як рідко ми отримуємо. Не потрібно намагатися допомогти всім і кожному, але турбота про своїх близьких, участь і співчуття друзям, маленькі послуги знайомим і безкорислива допомога чужим людям — це вже сильно змінить ваш світ. Поспішайте робити добро сьогодні, адже завтра ви можете не встигнути допомогти і втратити близьких і рідних, не придбати вірних друзів, відштовхнути хороших людей і перетворитися в нікому не потрібного старого, який бурчить на всіх навколо і тяготиться своїм життям.

Твір на тему «Лист вчителю»

Доброго дня, шановна Тетяна Львівна!

Пише Вам Ваша колишня учениця Буерова Катя. Тільки тепер, ставши дорослою, я зрозуміла наскільки значущий класний керівник в життя хлопчиків та дівчаток. Ви прищеплювали нам почуття відповідальності, цілеспрямованість, силу волі. Ви завжди переживали за всі наші невдачі, і щиро раділи будь-якого нашого успіху. Ви завжди знаходили для нас час: чи були Ви у відпустці або у Вас був просто вихідний.

Я з захопленням згадую нашу поїздку на каток, коли я вперше стала на ковзани. Як я боялася вийти на лід, і Ви, як завжди, підбадьорили і підтримали. Скільки вражень було тоді у нас, маленьких пятиклашек. Я пам’ятаю, з яким настроєм ми приїхали додому і, захлинаючись розповідали батькам про свої враження.

Я пам’ятаю наш перший похід, коли Ви навчили нас розпалювати багаття, як ми будували через річку міст. Я пам’ятаю, як Ви в кросівках ходили по цьому мосту, як цікаво було смажити на нашому вогнищі шашлики, яким смачним і ароматним був чай з листя смородини.

А якими цікавими були Ваші уроки! Ви навчили мене скакати на скакалці, лазити по канату, виконувати різні гімнастичні вправи. Щотижня я з нетерпінням чекала вечора понеділка та середи. У ці дні Ви для нас проводили заняття з гімнастики. Ще я пам’ятаю, як ми збиралися у Вашому кабінеті на перервах і пили чай з варенням, жваво обговорюючи шкільні новини. Ці чаювання дуже зблизили нас, Ваших учнів.

Ми з азартом придумували різні заходи, номери для свят, малювали стінгазети.

Ваші класні годинники завжди були цікавими і повчальними.

Я бажаю Вам, Тетяна Львівна, успіхів у Вашій нелегкій роботі, щоб Ви завжди залишалися таким же чудовим учителем, класним керівником, другом, наставником, який, Ви, завжди були для нас.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: