Твір на тему «Підслухана розмова»

Якщо прийти в бібліотеку вночі або просто уважно прислухатися, можна почути багато цікавого.

Закінчився навчальний рік. В школі пройшов ярмарок-продаж шкільних підручників. Але не всі підручники на ярмарку були продані і їх віднесли в шкільну бібліотеку. Сашко — учень п’ятого класу, загрався у футбол і запізнився на ярмарок. Він прибіг зі своїми підручниками, коли всі вже розійшлися. Тоді Саша вирішив віднести свої підручники у бібліотеку, але вона була вже закрита. Чергова по школі відкрила Саші двері і пішла. Саша пройшов повз стелажів з книгами, відшукуючи полку з підручниками п’ятого класу. Виставляючи свої підручники, він звернув увагу, що одні підручники виглядають як нові, а інші пошарпані. Сашині підручники були гірше всіх: брудні, списані сторінки, відірвані обкладинки. Він сказав: «Так, мої підручники жахливіше всіх, цікаво, чи захоче хтось ними користуватися?». Саша походив між стелажами, роздивляючись книги, вибрав саму товсту книгу з картинками, сів за стіл і почав гортати. В бібліотеці стояла глибока тиша, і він непомітно задрімав.

Прокинувся він від того, що хтось тихенько плакав. Саша злякався, завмер і прислухався. Виявилося це плакали його підручники. Підручник математики, схлипуючи, говорив: «Ну, кому я такий потрібний, в кожному прикладі вже вписані відповіді, добре, що олівцем, а не ручкою. Між прикладами і завданнями намальовані машини, зброю і різні каракулі». Підручник російської мови тоненько закричав: «А-а-а, у мене на сторінках розставлені відмінки, вписані пропущені букви, всі исчиркано, я такий брудний, хто ж захоче зі мною працювати. До того ж, у мене обкладинка відірвана». Сашин підручник історії сказав: «Що ж з нами тепер буде, адже нас залишається тільки викинути або здати в макулатуру, а ми хотіли б служити дітям, навчати їх». Книга, що стоїть на іншій полиці, відповіла: «Не треба панікувати завчасно». Підручники, які виглядали як нові, їх заспокоювали: «Не турбуйтеся, вас ще можна вилікувати. Може вас хтось пошкодує: гумкою видалить всі помарки, подклеит обкладинки, і ви ще послужите дітям».

Сашкові стало соромно і шкода свої підручники. Він підбіг до них і сказав: «Милі мої підручники, вибачте мене. Ви цілий рік мене вчили, а я так погано поводився з вами. Я постараюся вилікувати вас, щоб ви могли і далі продовжувати вчити дітей». Зібравши підручники, він забрав їх додому. Будинки Саша ретельно очистив гумкою сторінки і подклеил обкладинки. На наступний день, вилікувані книжки він відніс в шкільну бібліотеку. Тепер його підручники не відрізнялися від інших.

З тих пір Сашко звертається зі своїми підручниками дуже дбайливо і акуратно.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам