Твір на тему “Мещерський край”

У повісті Паустовського “Мещерская сторона” в першу чергу закладена тема любові до природи рідного краю. Автор намагається передати читачеві те різноманіття “дивного”, і все, що таїть у собі навколишній світ. Він захоплюється тим, на що люди поступово перестають звертати увагу. Адже рано чи пізно, будь-навіть живописний пейзаж стає повсякденним і перестає дивувати, радувати, вже не кажучи про скромних і давно забутих хащах.

У пошуках новизни і незабутнього відпочинку, люди стали все частіше залишати батьківщину і відправлятися за враженнями в далекі країни. Паустовський ж своїми нарисами як би радить не поспішати і пошукати “прекрасне” поруч з собою. Воно може “ховатися” зовсім близько, в самих несподіваних місцях. Сосновий ліс, загадкові озера з неповторним відтінком води, безкраї, різнотравні луки – все це заслуговує не меншої уваги, ніж тропічні країни, де на узбережжі гарно падають кокоси.

Автор всіляко доводить читачеві, що саме життя в цьому краї є дивною і прекрасною. Однак самим чудовим в ньому були і залишаються люди. Добрі, усміхнені, вони готові завжди у важкій хвилині, прийти тобі на допомогу. Можливо, це буде слушна порада, а може, і “притулок на ніч, все це буде неодмінно виходити з самої відкритої душі.

Так само в цих місцях народилися і виросли таланти, які згодом прославилися, одні – на всю Росію, інші – на весь світ. Вони не зривають свою малу батьківщину, і завжди пишаються їй. Знамениті художники, іконописці, поети та письменники. Кожному з них у свій час пощастило, природа кожного з них обдарувала, а так само благословила на творення.

Те, що закладено в даному творі, можна порівняти лише з докладним описом прекрасних… картин у галереї. Навіть маючи приблизними координатами, автор проводить читачеві докладну екскурсію по кожному місцю окремо. Він пройшов кожну п’ядь мещерської землі, ночував у стогах сіна, ловив рибу, а головне всією душею встиг полюбити цей “звичайний” край. Його нариси стали певним визнанням в самому світлому почутті на світі.

У “Мещерської стороні” автор залишає частинку себе. Відтепер, він на віки “заручник” і “підкорювач” в одній особі. Ніхто і ніщо не здатне “вислизнути” від наглядача за всіма автора. Він схиляється перед Божим промислом і в той же час не приховує недоліки, що зустрілися йому на шляху.

Однак, на відміну від інших письменників, він не “очорнює” їх, а показує читачеві, як якусь неминучість і трудність, яку просто потрібно пережити і подолати. Це дивовижний дар, бачити навіть у поганому – гарне, і ставитися до нього, як до своєрідного уроку. З-за цього нариси Паустовського, не стають схожі на “бездушні” путівники і “сухі” інструкції до дії.

Тільки єднання автора з природою, спонукає і надихає його на створення книги. Повість “Мещерская сторона”, так і залишається твором наповнений любов’ю і життєвої свободою, яка так необхідна всьому людству. Всі нариси, є достовірними “віддруковані” емоціями на папері. Вони являють собою хроніку щасливої людини, мандрівника, автора, який знайшов гармонію з навколишнім його природою. Це так само означає, що він здобув і внутрішню гармонію, зрозумів своє призначення в житті і можливо навіть змінив раніше заплановані цілі.

Можливо, його нариси, змусять багатьох змінити в кращу сторону, своє ставлення до всього живого. Адже у творі автор зміг залишити частинку душі, а значить, поділився своєю любов’ю і душевною теплотою з читачем.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: