Василь Кирилович Нечитайло — радянський живописець, картини якого зберігаються в Третьяковській галереї, Російському музеї Санкт-Петербурга, Ульяновському обласному музеї. Однією з найбільш зворушливих і світлих його картин є «Материнство». І не дарма, адже саме мати, яка любить своє дитя, в усі часи викликала у людей тільки найкращі ніжні почуття, а материнство було тією темою, яку оспівували художники, письменники, поети і скульптори.
На картині Нечитайло глядачі бачать маму і її малюка, які сидять біля віконця. Все полотно залите сонячним світлом, висвітлюють не тільки маму і дитину, але й виходять за межі картини, дарує свої всім, хто дивиться на картину. Ми бачимо маму, яка тримає своє єдине дитя на колінах ніжно-ніжно, намагаючись, щоб йому було зручно сидіти, але в той ж час дуже міцно, щоб не втратити дитину і не дати йому впасти.
Голова мами трохи похилена, щоб невідривно дивитися на дитину, милуватися ним. Але найголовніше — материнський погляд, він ніби теж випромінює сонячне світло. Стільки в ньому відбивається її любові, турботи, ніжності до малюка, якого вона притискає до себе. Дивлячись на цю посмішку, розумієш, що у такої мами виросте здоровий і щасливий дитина, який отримає море найщирішої любові і турботи.
Малюк теж відчуває цю материнську любов. Він поки ще не вміє говорити, але його широко відкриті очі і щаслива посмішка говорять самі за себе. Ця дитина чудово розуміє, що зараз його оточує тільки любов і щастя, тому він радісно совається на колінах мами і радіє сонячного деньку.
Така зворушлива картина може викликати тільки світлі і добрі почуття. Вона переносить нас у дитинство, коли немає ні проблем, ні турбот, адже поруч є людина, любов якого просто безмежна — улюблена і любляча Мама!