Цього літа я їздив у табір. Путівку дали мамі на роботі. Коли я дізнався, що поїду в табір, то дуже зрадів. Одразу почав думати, що мені знадобиться в таборі. Вирішив що візьму кілька іграшкових машин. Щоб поїхати в табір довелося сходити до лікаря, який дав направлення на аналізи. Це потрібно, щоб всі діти були здорові. Лікар дав довідку, яка дозволяє їхати.
Підготовка до табору
Ми з мамою пішли і купили мені нові шорти, щоб взяти їх у табір. Ще купили зубну пасту, мильницю, шампунь і туалетний папір. Речей з собою я взяв не багато, вони всі помістилися в моєму рюкзаку і сумці. Деякі з дітей брали великі сумки на коліщатках. У дівчаток були самі великі сумки.
Забирали нас з міста на автобусах. Всього їх було вісім. Попереду їхала поліцейська машина. Це потрібно для безпеки дітей.
Коли ми приїхали в табір, нас розподілили по загоном згідно віку. Мій загін розташовувався на першому поверсі третього корпусу. Кімната мені дісталася недалеко від входу і вожатих. В кімнаті було чотири ліжка. Моя біля вікна. Біля кожного ліжка є тумбочка, туди ми клали свої речі. Стіни були зеленого кольору, а ще там був шафа.
В нашому загоні було три вожатих: Катя, Марина та Андрій. Вони нас навчали пісень, проводили різні конкурси та заходи. Катя навчила нас танців.
В один з днів у нас в таборі був день спорту. Проводилися спортивні змагання. Це були естафета, пионерболл і футбол. У футболі перемогла команда вожатих. На щастя в інших змаганнях вони не брали участь. Наш загін посів третє місце в естафеті. Високі місця зайняли старші загони. Той день був дуже цікавим.
Нові друзі
В таборі у мене з’явилося багато друзів. Я додають їх собі в контакт. І тепер ми спілкуємося через інтернет.
У табір кажуть не треба брати дорогі речі, тому що їх можна втратити. Я забув у таборі футболку. Вона була звичайна, тому я не растроился.
Королівська ніч
В останній день у нас була Королівська ніч. Ми вбиралися, танці були до самої ночі, а найцікавішою частиною був… велике багаття.
Коли прийшов час їхати стало дуже сумно, деякі з дітей плакали. Ніхто не хотів розлучатися з друзями.
Мені дуже сподобалося в таборі. На наступний рік я обов’язково поїду якщо надасться можливість. Велике спасибі мамі за цю поїздку.
Літній табір – твір №2 (про табір)
Всі з нетерпінням чекають літа, заздалегідь плануючи свої канікули. Але не завжди вдається здійснити все заплановане. Найчастіше літо пролітає непомітно, залишаючи за собою тіні незавершених планів, і даремно втраченого часу. Однак цього разу все було зовсім по-іншому. Заздалегідь знаючи, чим може обернутися моя нерозторопність, я вирішив поквапитися і організував собі путівку в табір.
Я почав готуватися заздалегідь, щоб нічого не забути, але багато речей брати не став, вирішив обійтися невеликою сумкою, куди поклав все найнеобхідніше. У день від’їзду мене проводжала вся родина, хоч я і просив їх не турбуватися. Попрощавшись з рідними, мені вже не терпілося вирушити в компанію хлопців, які так само, як і я вирішили зайнятися активним відпочинком.
Приїхавши, перше, що мені впало в очі – це велика кількість дітей. Якщо чесно я вважав, що відпочинок у таборі вже пережиток минулих часів, однак я помилявся. Всі діти були активними, я відразу зрозумів, що нудно не буде. Адаптувався до нових умов я відразу. Знайшов компанію з кількох хлопців, з якими ми часто зависали на баскетбольному майданчику. Урізноманітнити відпочинок дозволяли спортивні заходи, які організовувались старшими в загоні. Я намагався брати участь у всіх. Часто займав призові місця. Ми любили поганяти м’яч, протерли його до дірок. Я навіть відвик від інтернету, він там не потрібен. Вечорами ми любили сидіти біля багаття. Вожатий непогано грав на гітарі, так що я розучив кілька нових пісень. Так пройшов місяць. Свіже повітря, веселощі, я відмінно провів час.
Їдучи я обмінявся номерами зі своїми новими друзями, плануючи в майбутньому продовжити спілкування. Було трохи сумно, але я вже скучив за домом, за друзів з двору. Я нітрохи не пошкодував про проведений час, зарядився новими враженнями, знайшов нових друзів. Наступне літо я обов’язково проведу в цьому таборі.