Твір на тему «Іван Грозний»

Напевно, найбільш неоднозначна фігура історії Росії — це Іван Грозний. З одного боку, сильний правитель, видатний державний діяч. Росія, точніше, Русь, в роки його правління збільшилася на території вдвічі. При Івані Грозному Русь вперше стали сприймати в Європі, як серйозного гравця на політичній арені. Він зміцнив державну владу, провів ряд реформ. Він роздавав права й маєтки не тим, хто мав родинні зв’язки, а тим, хто відзначився на службі держави. При ньому на Русі з’явилися елементи самоврядування на місцях.

Іван Грозний — перший цар на Русі, до нього правителі називалися великими князями. Іноді його звинувачують в цьому: мовляв, захотів піднятися. Але слід пам’ятати, що титул царя дав можливість Івану і всієї Русі зайняти зовсім інше становище в європейських дипломатичних відносинах. «Князь» в Європі розумілася як «герцог», а ось титул царя прирівнювався до імператорського. І держава Русь на міжнародній арені зросла від князівства до імперії.

З іншого боку — державна влада зміцнилася, а що толку? Стали від цього краще жити люди в цій державі? І тут однозначна відповідь — ні. При Івані Грозному народ постраждав достатньо, тому що до своїх підданих цей правитель ставився з крайньою жорстокістю. Неугодні царській політиці люди не мали ніяких прав — їх хапали, катували, страчували. Тисячами! Іван Грозний першим ввів на Русі таке поняття як державний терор. Це була опричнина: збройні загони, які підпорядковувалися тільки царя, чинили такі речі, що волосся стає дибки.

Коли цар запідозрив жителів Новгорода в тому, що вони брали участь у змові проти нього, то рушив своїх вірних опричників на це місто. Вони палили, руйнували і стратили без розбору. Братська могила жителів Новгорода, загиблих під час різанини, налічує кілька тисяч чоловік. Не просто страчували: знущалися, застосовували найвитонченіші способи вбивства, в тому числі для жінок і дітей. Наприклад, обливали крижаною водою та окропом поперемінно, щоб шкіра сама злізла з людини. І це — для жителів своєї ж країни, навіть не для супротивників в який-небудь війні!

Що толку було в перемогах над Казанським і Астраханським ханствами, приєднання Сибіру, якщо в серці самої Русі цілі села були спалені опричниками? Якщо земля стояла незасеянная, як писали сучасники.

Що за людина був Іван Грозний? З одного боку, освічений, володіє феноменальною пам’яттю, щиро любив книги і музику. На той час — великі переваги навіть у середовищі аристократів. З іншого — садист, який сам вигадував нові види тортур і страт, а потім брав участь у їх втіленні в життя. Протягати людини по туго натягнутій мотузці — це ідея Івана Грозного з опричниками. Періодично цар був побожний і щиро молився, думав про те, щоб піти в ченці. Але він же наказав зняти в Новгороді дзвони з церков, а митрополита, який відмовився благословити розорення Новгорода (!) — задушити…

Так тираном був Іван Грозний чи реформатором? Я вважаю, що він встиг побувати і тим, і іншим. По-перше, варто зазначити, що Іван Грозний правил 50 років — довше всіх монархів в історії Росії. І по-різному себе вів у різні періоди життя. Молодого царя, наприклад, називали милосердним і благочестивим монархом. У той час він правив разом з Обраною Радою бояр. Більшість позитивних для країни реформ він провів саме в цей період.

Наприклад, був виданий Судебник, по якому вперше регламентувалася кримінальна відповідальність суддів за несправедливо винесений вирок, відмова вершити правий суд або перевищення повноважень. Таким чином, цар обмежив можливий судовий свавілля.

За наказом царя Московський собор зобов’язав духовних осіб організовувати у всіх містах школи для дітей «вчення грамоті, і на вчення книжкового письма і церковного петия псалтырного», тобто навчання музиці.

Перелом відбувся, коли померла улюблена дружина царя Анастасія. Кажуть, молодий цар не міг знайти собі місця від горя: він став підозрювати своє оточення в тому, що вони царицю отруїли. Історія вказує, що він мав на це підстави… З цього моменту Іван показав себе зовсім іншим: мстивим, жорстоким, караючим. Цар став проводити масові страти за однією лише підозрою, а Обрану Раду, зрозуміло, розігнав.

З часом його і психічно нормальним вже важко було назвати. Все-таки за однією з версій, свого сина Івана Грозний убив у нападі гніву, з іншого — довів до нервової гарячки, від якої царевич помер. Потім страшно розкаювався в цьому…

Ось у чому проблема «сильної руки», «сильної людини на чолі держави», необмеженої самодержавної влади. Якою б визначною не була людина, що зосередив владу в своїх руках, він всього лише людина. Особиста трагедія, озлоблення — і ціла країна застогнала під гнітом.

Іван Грозний теж був всього лише людиною. Він кидався з однієї крайності в іншу. Створив опричинину і сам же скасував її. Ледарі, не побоюся цього слова, опричники звикли знущатися над мирним населенням, коли на Русь напав кримський хан, не змогли дати відсіч. Москва була спалена. Цар вішав опричників на воротах їх будинків.

Один чоловік на чолі величезної країни… Іван Грозний метався від ідеї повної централізації влади до розділення Русі на федеративну державу. Так, була така ідея, правда, нереалізована. Федеративна монархія — влада в долях повинні були прийняти сини царя. Та синів елементарно не вистачило — Іван загинув від руки батька, Федір був слабкий розумом і царі не годився, а Дмитро був ще малюком, коли Іван Грозний помер.

Іван Грозний… Тиран або реформатор? Я вважаю так: реформатор, що став тираном на горі всій країні, всьому народу, домігшись необмеженої влади.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: