Друга світова війна — це найстрашніше за всю історію людства. Чотири роки люди п’ятнадцяти республік вели боротьбу проти німецьких загарбників, жорстокі, егоїстичні, нелюдських людей. Скільки зла, сліз, страждань і мук заподіяли світу фашисти.
Дуже багато поплатилися життям захищаючи Батьківщину. Але на превеликий жаль про невідомих героїв і про їхні подвиги починають забувати. Працюючи в тилу, на фабриках і заводах, ці люди робили величезний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною. Адже тільки безмежна любов до Батьківщини, бажання жити в мирі та щасті допомогло нашим солдатам дійти до Берліна і розгромити фашистів.
Особливо я захоплююся подвигами молодих дівчат і жінок, беззавітно люблять свою Батьківщину. Один з таких подвиг Наталії Ковшової і Марії Поліванової, двох снайперів, не пожалевших своїх життів заради порятунку Батьківщини. Крім того, що Наталія та Марія боролися проти німецьких загарбників, вони організували курси снайперів, де навчали влучної стрільби. Під їх керівництвом в частині з’явилися ще двадцять шість снайперів. В одному з боїв, що тривав кілька днів, на ділянку, де опір ворога було особливо наполегливою, командування відправило групу снайперів, у складі якої були Наталія та Марія. Не дивлячись на те, що командира поранило, Наталя не розгубилася і прийняла командування на себе. Але фашисти підібралися дуже близько. І тоді Наталія та Марія вирішили: краще вже померти стоячи, ніж жити на колінах. І вони трагічно загинули, підірвавши себе гранатами. Але хоробрі, мужні дівчата зробили величезний внесок у перемогу над фашистами, внесок, гідний захоплення!
Посмертно Н. Ст. Ковшової і М. С. Поліванової було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Великий внесок у перемогу внесли і казахстанські жінки. На тендітні плечі жінок лягла ще більша відповідальність: вони працювали в тилу, на фабриках і заводах, шили одяг для солдатів, випускали снаряди, необхідні в той час. Також нарівні з Маншук Маметова будучи молодою дівчиною добровольцем пішла на фронт. В боях відрізнялася безстрашністю і хоробрістю. Борючись за Батьківщину була важко поранена, але продовжувала вогнем з кулемета підтримувати наступаючих до останнього удару серця.
Алія Молдагулова в боях відрізнялася безстрашністю і героїзмом Вона була дуже хорошою, найвлучнішим снайпером. В одному з боеву захопила бійців в атаку, знищивши з автомата десятки гітлерівців, була смертельно поранена і загинула в цьому бою. Посмертно нагороджена орденом Червоного прапора за героїзм і сміливість.
І щоб не сталось, ми завжди повинні пам’ятати про подвиги, скоєних загиблими солдатами в ім’я миру, в ім’я щастя, в ім’я Батьківщини.