В сучасному суспільстві залишається все менше і менше людей, яким притаманна така якість, як доброта. Люди стали байдужими і байдужими до чужих бід.
Я вважаю, що без добра неможливо жити. Я вірю, що всі добрі вчинки обов’язково повернуться, позитивно вплинуть на подальше життя людини.
Я намагаюся щодня робити добрі вчинки. Підживлюю голубів і безпритульних тварин, допомагаю літнім людям і просто людям, які потребують допомоги. Зробити добро це ж так просто, підняти людині настрій, допомогти хворим, захистити слабких людей.
В душі розливається тепло, коли зробивши добру справу, бачиш задоволену ситу собаку або посмішку людей, чуєш приємні слова на свою адресу. Закликаю всіх людей робити добрі справи, адже всяке в житті буває, можливо і вам коли-небудь протягнуть руку допомоги.
Робити добро треба безкорисливо. Не можу передати відчуття радості і гордості, яке відчуваєш зробивши черговий добрий вчинок.
Для того, щоб бути добрим і робити добрі справи потрібно щодня працювати над собою. Боротися з лінню, образами, вчитися щиро любити і цінувати друзів і близьких, добре ставиться до незнайомих людей.
А що це таке? Що підштовхує людей здійснювати їх? Мені здається, що будь-яка людина дарує добро з якоїсь причини, вихідної його душі. Кому-то вони даються легко і є щоденною звичкою, буденною справою. А для деяких — складність, яка полягає в тому, що треба переступити через себе, свої погляди і переконання.
У будь-якому випадку, можна сказати, що добрі справи і вчинки — це не тільки нагорода тим, на кого вони спрямовані. Це ще й можливість розвитку себе як особистості того, хто їх вчиняє. Адже бути добрим зовсім не складно. Можна поступитися місцем у транспорті, і не важливо, літня людина чи проста студентка. Можна притримати двері, виходячи з магазину, пропустивши кого-то вперед. Або покласти в гардеробі у кишеню якогось незнайомого учня смачну цукерку з побажанням доброго дня.
Уявіть собі, йде людина по дорозі, йому сумно. Може він переживає якісь труднощі і неприємності. А назустріч іде перехожий, на обличчі якого сяє щира посмішка. Ну як можна не посміхнутися у відповідь? Адже це просто! Не вимагає великих зусиль.
В наш час закритості, агресії і ненависті, добрі вчинки так важливі й необхідні. Як було б чудово, якщо б кожна людина на Землі зробив прямо зараз один простий жест доброти і щедрості. Скільки людей це могло б врятувати, скільком людям поліпшило настрій, а може і змінило їх життя?
Стародавня прислів’я говорить: стався до інших так, як хотів, щоб ставилися до тебе самого. Безсумнівно, кожному хотілося б більше доброти і турботи по відношенню до себе. А робимо ми це для інших? Даруємо тепло, допомагаємо нужденним? Підбадьорюємо тих, хто сумує?
Ось де можна розгулятися фантазії. Замість того щоб сидіти біля екранів телевізорів чи моніторів комп’ютерів, витрачаючи свій час і сили даремно, кожен з нас може протягнути руку назустріч доброті. Зробити крок у краще самостійно, покликавши за собою друзів і близьких. Хто може поліпшити світ, в якому ми живемо, якщо не ми самі. Це зовсім не складно, головне не забувати творити добрі справи.