Великий мислитель Фауст Гете писав: “Природа не знає зупинки у своєму русі і карає будь-яку бездіяльність”.
Про розвиток природи, про еволюцію міркували з давніх часів. Від Аристотеля до Дарвіна. І по цей день люди намагаються зрозуміти закони природи. Це не усвідомити одному розуму, розуму однієї людини. Адже тільки задуматися: скільки речей, створених незрозумілими силами, що оточує нас. Природа мільйони років створювала умови для життя людини. Це безцінний дар, один на всіх. І, як правило, приймаючи той чи інший дар, ми повинні відплатити, або віддячити. Що ж натомість отримує наша планета?
Якщо порахувати… Скільки створеного руками людини постраждало від цих рук? Скільки бід приніс чоловік природі? Скільки зла і насильства отримує наші… флора і фауна взамін за всю щедрість природи-Матінки? Забруднення водойм, зникнення різних видів рослин і тварин, поява озонових дір у атмосфері – справа рук людства. Це важлива екологічна проблема двадцять першого століття.
Ми, як сучасне покоління, повинні не дати зруйнувати це культурна та природна спадщина. Заради свого майбутнього, заради майбутнього наших дітей, онуків і правнуків. І це завдання нам по плечу.
Повернуся до первісного вислову. Розвиток природи не повинен уповільнювати або гальмувати людина. Первісна наше завдання – не шкодити. У кращому випадку ми повинні брати участь у розвитку навколишнього середовища. Один у полі не воїн. Почнемо зі своєї свідомості і об’єднаємо всі сили для благих цілей. Майбутнє планети в наших руках!